Перейти до змісту

Перспективы цифрового телевидения


sattv

Рекомендовані повідомлення

Natik, ага, там 150метрів зразу Рівненська область...

всі реклами рівненські...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 431
  • Створено
  • Остання відповідь

думаю щось придумаю....

так як бути з польською антеною не розумію, там блок 12В а тюнер макс 5В....

хто має Стронг 8500 відпишіться по антенах.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

На цифровое телевидение перешли меньше трети украинцев

Украина до июля 2015 года должна отключиться от аналогового телевидения и полностью перейти на цифровое вещание. По данным опроса, сейчас на "цифру" перешло менее трети респондентов.

По результатам исследования, цифровой тип приема сигнала является основным для 29,3% опрошенных, тогда как аналоговым еще пользуется 70,7% респондентов. Эфирное цифровое вещание является основным для 5,7%. Данные исследования "Осведомленность населения о переходе на цифровое телевидение" приводит ЛІГАБізнесІнформ.

Наиболее лояльна к эфирному цифровому вещанию аудитория в возрасте до 25 лет. Пользователи "эфирной цифры" преимущественно мужчины, в своем домохозяйстве имеют один телевизор.

Практически 50% пользователей цифрового телевидения приобрели сет-топ-боксы самостоятельно, в среднем отдав 550-600 грн. за прибор. Еще 41,2% получили его от государства, а 1,5% респондентов заявили, что получили технику от народных депутатов.

4% пользователей недовольны качеством полученного сигнала, а 12,9% опрошенных отмечали, что у них отсутствуют некоторые обещанные телеканалы.

Опрос проводился в июле 2013 года среди жителей городов Украины с численностью более 50 тысяч, в возрасте 14-65 лет. Выборочная совокупность составляет 2014 респондентов, погрешность составляет 2,2% при частоте признаки близкой к 50%.

Как сообщалось ранее, глава Нацсовета по вопросам телевидения и радиовещания Владимир Манжосов прогнозировал, что Украина может полностью перейти на цифровое вещание раньше установленных сроков.

В соответствии с международным соглашением "Женева-2006", которое соблюдает Украина, срок отключения от аналогового телевидения и полный переход на цифровое вещание предусмотрен на июль 2015 года.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

хм... таке питання, придбав Strong 8500, підключаю просто кабель метрів 3 по кімнаті кидаю а сигналу немає, вишка на Карбишева дивиться у вікно (Гордіюк 29)...

так має бути? чи потрібно антену зовнішню?

і ще одне, тюнер поїде в село, польська антена підійде? блок живлення потрібен і ск. вольт?

почитайте та попитайте в іншій темі

Цифрове телебачення в Луцьку та в Нововолинську

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4G наступают на телевизионный частотный ресурс

18 сентября 2013 в помещении Администрации Госспецсвязи состоялось 5-е заседание рабочей группы по подготовке к Всемирной конференции связи (ВКР-15) Международного союза электросвязи (МСЭ). В нем приняли участие представители Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания, Администрации Госспецсвязи, НКРСИ, УГЦР, Концерна РРТ и др., передает корреспондент «proIT» .

Во время заседания были заслушаны и обсуждены доклады представителей УГЦР о ходе работ в структуре МСЭ и Европейской конференции администраций почт и электросвязи (СЕПТ).

Наибольшее внимание представителей Нацсовета было приковано к пункту 1.2 повестки дня ВКР-15 : «Рассмотрение результатов исследований МСЭ-R по использованию полосы частот 694-790 МГц подвижной, за исключением воздушной подвижной, службой в Районе 1, в соответствии с Резолюцией 232 (ВКР-12), и принять надлежащие меры», поскольку согласно Регламенту радиосвязи МСЭ и Национальной таблицей распределения полос радиочастот Украины диапазон частот 470-790 МГц распределена на первичной основе для нужд аналогового и цифрового вещания.

Ряд стран (в том числе государства, граничащие с Украиной) инициирует использование полосы 694-790 МГц для нужд стандарта LTE (4G), что вызывает беспокойство у регуляторного органа и телеиндустрии.

По результатам обсуждения участники заседания решили осуществлять оперативный обмен информацией для разработки эффективных механизмов защиты интересов отрасли телерадиовещания.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Аналоговое ТВ исчезнет в 2015 году. Успеет ли Украина перейти на цифру?

В 2015 году Украина потеряет всё телевидение на 2/3 территории страны, если не успеет к этому времени полностью перейти на цифровой формат вещания, так как действующее сейчас аналоговое телевидение будет отключено.Это предусмотрено международным соглашением "Женева 2006", которое Украина подписала в составе 104 государств. Частоты, используемые для аналогового телевидение, в 2015 году потеряют свой правовой статус, и Украина будет вынуждена отключить передатчики аналогового телевидения.

Руководитель центра законодательных инициатив Независимой ассоциации телерадиовещателей Ольга Большакова рассказала о перспективах развития, проблемах, мифах и представлениях о цифровом вещании в Украине, а также почему в 2015 году исчезнет аналоговое ТВ.

"На сегодняшний день цифровое вещание дает незначительные преимущества перед аналоговым. При этом, после перехода на "цифру" мы потеряем региональные телеканалы, которые не смогут работать в эфире. Цифровое вещание, в первую очередь, нужно Украине, так как аналоговое телевидение занимает частотный ресурс стремительно развивающихся мобильных технологий и Интернета", - отметила Большакова.

Она подчеркнула, что в прошлом году согласно программе по обеспечению приставками для приема цифрового телевидения малоимущих граждан было роздано около 800 000 устройств.

"Государство очень долго не могло приступить к выполнению этой программы. В 2012 году из бюджета были выделены средства на покупку декодеров, которые разослали по всей стране для малообеспеченых граждан. Еще четверть желающих ожидает свои устройства, так как деньги в бюджете закончились. Ждем поступления финансов, но пока безрезультатно", - сказала руководитель.

ukrlife.tv

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Як це не "успевает перейти"? Відключать, купить тюнер і буде дивитись. Хіба що в когось ламповий телевізор, якщо в цих Т2 немає RF-виходу, то прийдеться ще телевізор купувати...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Если государство не перейдет в Т2 до 2015 года, перестанет действовать договор про защиту аналоговых частот, а цифровые частоты могут отойти другим государствам, - то придется согласовывать все заново.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

У нас все може трапитися, хоча як не крути, а майбутнє за "цифрою".

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 4 тижня потому...

Як "Сім`я" освоює цифрове телебачення. Частина 1

Менше ніж за два роки - в червні 2015, українське телебачення має повністю перейти від аналогового типу мовлення на цифрове.

Телеглядачам це дасть можливість дивитись замість теперішніх 10-15 "аналогових" телеканалів, цілих 32 - 28 загальнонаціональних та 4 регіональних телеканали в цифровій якості.

Перелік телеканалів, що потрапили в "цифру" ще два роки тому на спеціальному конкурсі визначила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення - державний регулятор, який видає ліцензії та контролює діяльність телеканалів, радіостанцій, кабельних операторів, тощо.

З часу проведення конкурсу на мовлення в "цифрі" пройшло 2 роки, але в телевізійному середовищі й досі не можуть оговтатись від розподілу цифрових телеканалів, за яким відбулась монополізація цифрового ефіру однією політичною силою.

Судіть самі: серед 10-ти олігархів, які володіють "цифровими" каналами, 7 - мають пряме відношення до провладної партії. Воно й недивно, адже телебачення попри високу конкуренцію з боку Інтернету, все ще залишається найвпливовішим засобом масової інформації.

Тому й завжди знаходяться бажаючі отримати якщо не контроль над масами, то хоча б можливість впливати на них.

Кому належить "цифра"?

Як "Сім`я" освоює цифрове телебачення. Частина 1

Павло Мандрик, для РЕ 09.10.2013, 11:56

inShare1

imgdescr.jpg

Менше ніж за два роки - в червні 2015, українське телебачення має повністю перейти від аналогового типу мовлення на цифрове.

Телеглядачам це дасть можливість дивитись замість теперішніх 10-15 "аналогових" телеканалів, цілих 32 - 28 загальнонаціональних та 4 регіональних телеканали в цифровій якості.

Перелік телеканалів, що потрапили в "цифру" ще два роки тому на спеціальному конкурсі визначила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення - державний регулятор, який видає ліцензії та контролює діяльність телеканалів, радіостанцій, кабельних операторів, тощо.

З часу проведення конкурсу на мовлення в "цифрі" пройшло 2 роки, але в телевізійному середовищі й досі не можуть оговтатись від розподілу цифрових телеканалів, за яким відбулась монополізація цифрового ефіру однією політичною силою.

Судіть самі: серед 10-ти олігархів, які володіють "цифровими" каналами, 7 - мають пряме відношення до провладної партії. Воно й недивно, адже телебачення попри високу конкуренцію з боку Інтернету, все ще залишається найвпливовішим засобом масової інформації.

Тому й завжди знаходяться бажаючі отримати якщо не контроль над масами, то хоча б можливість впливати на них.

Кому належить "цифра"?

№ п/п

Медіагрупа

Власник

Телеканал

Концепція каналу

Загальнонаціональні телеканали

1

U.A. Inter Media Group

Дмитро Фірташ,

Сергій Льовочкін,

Перший канал. Росія (29%),

Світлана Плужнікова (10%)

Інтер

загальний

2

Дмитро Фірташ (80%), Сергій Льовочкін (20%)

НТН

чоловічий

3

К1

молоді жінки

4

К2

жіночий

5

Мега

документальний

6

Enter фільм

радянські фільми

7

Піксель(колишній Enter music)

дитячий

8

Zoom (колишній «MTV Україна»)

молодіжний

9

Медіа Група Україна

Ринат Ахметов

Україна

загальний

10

Кіноточка

фільми

11

НЛО-ТБ

молодіжний

12

«Сім`я»

Олександр Янукович

ТОНІС

соціальний

13

Невідомий

Gоldberry

розкіш та подорожі

14

Вінтаж ТБ

ретро

15

Ескулап ТБ

медичний

16

StarLightMedia

Віктор Пінчук

СТБ

загальний

17

ICTV

чоловічий

18

Новий канал

молодіжний

19

Віктор Пінчук (50%)

Микола Баграєв (50%)

М1

музичний

20

1+1 media

Ігор Коломойський

1+1

загальний

21

2+2 (Real estate TV)

чоловічий

22

ТЕТ

молодіжний

23

Держава

Кабінет міністрів

Перший національний

загальний

24

Національний банк

БТБ

діловий

25

Андрій Портнов,

Валерій Писаренко

Star TV

музичний

26

Погода

погода

27

Борис Колесніков

Xsport (колишній «Хокей»)

спортивний

28

Укрпромінвест

Петро Порошенко

5 канал

інформаційний

Регіональні телеканали

29

Держава

Обласні держадміністрації

ОДТРК

регіональні

30

Невідомий

ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Партнер ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «ТВ Вибір»

ці 5 компаній разом утворюють ще один загально-національний телеканал

31

місцеві мовники

32

місцеві мовники

Як бачимо в компанію володарів "цифри" не вписується хіба що Ігор Коломойський. В принципі, в категорію "зайві" можна було б віднести також Петра Порошенка та Віктора Пінчука.

Але Петро Порошенко попри опозиційність свого часу не гребував кріслом міністра економіки в уряді Азарова. А Віктора Пінчука хоч і важко запідозрити в любові до влади, але музичний канал М1 він ділить з членом Партії регіонів Миколою Баграєвим.

Насправді, канали вище перелічених олігархів від поразки врятувало лише те, що ліцензія на "цифру" автоматично дісталась всім каналам з національним аналоговим покриттям, яких у нас всього 13.

Кому належить аналог?

№ п/п

Медіагрупа

Власник

Телеканал

1

U.A. Inter Media Group

Дмитро Фірташ,

Сергій Льовочкін,

Перший канал. Росія (29%),

Світлана Плужнікова (10%)

Інтер

2

Дмитро Фірташ (80%),

Сергій Льовочкін (20%)

НТН

3

К1

4

StarLightMedia

Віктор Пінчук

СТБ

5

ICTV

6

Новий канал

7

Віктор Пінчук (50%),

Микола Баграєв (50%)

М1

8

1+1 media

Ігор Коломойський

1+1

9

ТЕТ

10

Медіа Група Україна

Ринат Ахметов

Україна

11

«Сім`я»

Олександр Янукович

ТОНІС

12

Держава

Кабінет міністрів

Перший національний

13

Укрпромінвест

Петро Порошенко

5 канал

Якщо 13 з 28 місць в загальнонаціональних мультиплексах автоматично відійшли аналоговим телеканалам, то наступні 15 місць Нацрада розподілила тільки між "правильними" власниками: 5 - групі "Інтер" Дмитра Фірташа, 2 - групі "Україна" Рината Ахметова, ще 2 - Андрію Портнову та Валерію Писаренку, по одному - Нацбанку та Борису Колеснікову.

Решта каналів дісталась невідомим власникам, яких напряму або опосередковано пов`язують якщо не з провладною партією, то з "Сім`єю".

Варто також звернути увагу на те, що телеканали "Вінтаж ТВ", "Ескулап ТВ", канал Нацбанку БТБ, Xsport Бориса Колесникова, НЛО-ТБ та "Кіноточка" Рината Ахметова, а також п’ятірка компаній з регіонального конкурсу, які утворили ще один загальнонаціональний телеканал – "Аріадна ТВ", "Партнер ТВ", "Лідер ТВ", "Новий формат ТВ" та "ТВ Вибір", були зареєстровані за кілька тижнів до проведення цифрового конкурсу.

Якщо БТБ, Xsport та НЛО-ТБ за два роки таки запустити повноцінне мовлення, то "Вінтаж", "Ескулап", Goldberry, "Кіноточка" та регіональна п’ятірка телеканалів-тріумфаторів цього робити не поспішають, транслюючи в своєму ефірі тестовий продукт.

І це попри те, що за законодавством, ці телеканали мали розпочати повноцінне мовлення відповідно до концепції, за рік після отримання ліцензії.

Тому й недивно, що незважаючи на вибір із 32 телеканалів - 4 з яких регіональні, телеглядачі, які вже підключились до "цифри", з сумом констатують - дивитись немає що.

Але для глядачів цифрового телебачення "Реальна економіка" має чудову новину - вже зовсім скоро принаймні на одному з "цифрових" телеканалів, які не ведуть мовленя, розпочне роботу працюючий канал.

"Сімейний" підряд: "Ескул", "Вінтаж" та Goldberry

Отримавши ліцензію на цифрове мовлення нікому невідомі телеканали - медичний "Ескулап", ретроканал "Вінтаж" та канал про розкіш та подорожі Goldberry, відразу ж прирекли себе на підвищений інтерес.

Усі вони зареєстровані за однією і тією ж київською адресою, яка вказана такою ж як і фактична адреса телеканалів – по вулиці Червонопрапорна, 28а. Насправді, це промислова зона Києва, на території якої знаходяться склади, будівельні фірми, завод кованих виробів та дистриб’ютори технічного обладнання. Тобто, телебаченням там і не пахне.

Як показало наше розслідування ця "трійка" телеканалів розбудовується на базі каналу "Тоніс", який вже два роки входить до медіахолдингу "Сім`ї".

Структури Олександра Януковича придбали телеканал в попереднього власника, голови Партії зелених Володимира Костеріна ще весною 2011 року. Хоч частка "Тонісу" на телевізійному ринку тоді складала всього лиш 0,5%, зате канал був цінним своїм аналоговим покриттям, яке охоплює більше ніж дві третіх України.

А це вже важливий козир в руках олігарха - в разі вдалого перепозиціонування, канал може стати успішним у своєму сегменті, впливаючи на маси та формуючи правильну громадську думку з тих чи інших запитань.

Гендиректором каналу після перепродажу було призначено Олександра Бутка, який до того працював на керівних посадах в Національній телекомпанії України - каналі Перший національний та Національній радіокомпанії України.

Чому вибір "Сім`ї" впав на "малокаліберного" телепродюсера, очевидно, слід пояснити тим, що всі більш-менш кваліфіковані телеменеджери на ринку зайняті. А ті, хто вільний на це, швидше за все, не наважились.

Тому й недивно, що за два роки після переформатування на "Тонісі" так нічого і не змінилося.

Зв'язок трійки "цифрових" телеканалів "Вінтаж", "Ескулап" та Goldberry з телеканалом "Тоніс" простежується дуже легко, оскільки менеджмент "Тонісу" особливо не заморочується "замітати сліди", що приводять їх до цієї "цифрової" трійки.

Вінтажний "Ескулап"

У розпал прийому заявок на "цифру", документи на реєстрацію компаній "Корона Санрайс" - юридична назва каналу "Вінтаж" та "Аспера 2011" - юридична назва каналу "Ескулап" до Нацради заніс теперішній керівник інформаційного мовлення "Тонісу" Микола Дяченко.

На "цифровому" конкурсі, який Нацада провела наприкінці серпня 2011 року, Дяченко представився програмним директором каналу "Вінтаж". Раніше Микола Дяченко працював заступником Олександра Бутка в НТКУ.

Потім Дяченко працював заступником генпродюсера столичного каналу "Київ", який належить КМДА, а також був шеф-редактором проектів "Четверта влада з Дмитром Корчинським" та "Вечірня кава з Дмитром Джангіровим".

"Вінтаж" та "Ескулап" були зареєстровані на початку червня 2011-го року, буквально за два тижні до закінчення прийому заявок на "цифру". Створені під конкурс, ці телеканали виграли його, обігнавши таких мовників з багаторічним стажем, як канали "2+2", ТВі, ТРК "Ера", тощо.

Однак мовлення в "цифрі" ці телеканали не можуть розпочати і до тепер. А Микола Дяченко буквально за 3 тижні після тріумфу каналів "Ескулап" та "Вінтаж" - у вересні 2011 року, перебрався на "Тоніс", очоливши інформаційне мовлення каналу. Про свою роботу на цих телеканал Дяченко розповідає неохоче.

2013-10-09-12-cd532066a885540a2bef1654a884a012.jpg

Микола Дяченко

"Зараз я не маю ніякого відношення до телеканалів "Ескулап" та "Вінтаж". Це був тимчасовий період. Я тоді шукав роботу… Не на один канал ходив. Я не можу сказати хто мене наймав на "Вінтаж" і взагалі мене дуже так ніхто і не наймав…

Я просто представся в Нацраді програмним директором, оскільки в мене було доручення представляти інтереси каналів. Я людина творча. Ті люди, які хотіли мене запросити на цю роботу… в кінці кінців я не оформився туди. Це були мої приятелі, друзі, які мене попросили виконати певну представницьку місію в Нацраді.

Я не буду вам говорити їхні імена. В житті не завжди складається так як домовлялись. З`являються якісь обставини, коли тебе "візьмемо-не візьмемо" на роботу, а потім перекидають людину на інше місце чи на іншу посаду. Я надіявся, що мій досвід буде потрібний при запуску цих телеканалів.

Але зрозумівши, що не так це вже буде скоро, я пристав на пропозицію людей, які мене більше знали. Тому я зараз на "Тонісі". А далі хто, що та як – я не можу з вами це обговорювати. Я сам пішов, бо в мене з`явилась інша пропозиція. Я про власників взагалі нічого не знаю і знати не хочу. Я займаюсь суто творчими питаннями.

А ви знаєте, хто власник каналу ТВі? А взагалі, навіщо воно вам потрібно? Є офіційні якісь речі… Ви можете з`ясовувати, а не намагатись десь щось здогадуватись", - зазначив Дяченко.

Хоч Дяченко настирливо заперечує свій зв'язок з каналами "Вінтаж" та "Ескулап", але його по-зрадницьки видають документи юридичного власника каналу "Вінтаж" - компанії "Корона Санрайс". Там пан Микола і досі значиться членом редакційної ради каналу.

2013-10-09-12-9dee190fcd7790345dfcb87ec0fd84c2.jpg

Коли ми розповіли про це пану Дяченку, він здався і попросив не вплутувати його як він виразився в "заплутані речі".

"Я не в курсі. Я вам нічого не можу розповісти… Я ж пояснив це був початковий етап встановлення цих компаній. Я вас прошу, залиште мене в спокою. Ви мене задьоргали. Я не можу говорити на ці теми. Якісь речі великі, чимось заплутані… Я не володію цими питаннями", - додав Дяченко.

Відповідно до документів, власницею та засновником телеканалу "Вінтаж" є особа на ім`я Ірина Ігорівна Коморська. На диво в соцмережах є лише одна особа з таким ім`ям. Ірині не більше за 30, вона родом з Донецька, але зараз проживає з чоловіком та дитиною в Києві.

2013-10-09-12-fedcd86b0023fa0c0eeda8167fdb58ad.jpg

Ірина Коморська

Судячи з постів в соцмережах, Коморська не має жодного відношення ні до ретроканалу, ні до телебачення загалом. Але якщо припустити, що Ірина і справді власницею "Вінтажу", то судячи з програмної сітки каналу, Коморська полюбляє халтурити по-чорному, а точніше по чорно-білому.

Програма передач каналу "Вінтаж" за 2 роки не зазнавала жодних змін, вона складається всього лиш з 10 чорно-білих фільмів, знятих на зорі радянського кінематографу, а саме: "Чахлик Невмерущий", "Коник Горбоконик", "Попелюшка", "Робінзон Крузо", "Василина Прекрасна", "Веселі хлопці", "Волга-Волга", "Біле ікло", "Людина в футлярі" та "Безприданниця".

Ці фільми канал транслює в режимі нон-стоп з повтором кожні 12 годин. На презентації канал позиціонувався інформаційно-музично-розважальним.

Три хвилини з ефіру каналу "Вінтаж"

Єдина ознака того, що чорно-білий канал не загубився в просторі та в часі - це присутність в його ефірі кольорових рекламних роликів про перехід на "цифру", які виходять з позначкою "соціальна реклама".

Пояснення тому просте - за договором із "Зеонбудом", канал має безкоштовно транслювати ролики про перехід на цифру щодня у обсязі 5 хвилин, в тому числі - 30% ввечері, в прайм-тайм.

Засновником і власником медичного каналу "Ескулап" є Глуховська Вікторія Миколаївна. Дані про Вікторію нам знайти не вдалося, а от члена редакційної ради каналу - Єлизавету Курбанмагамедову ми таки знайшли. Щоправда, Ліза використовує інші варіанти свого прізвища - Майська, зрідка Магамедова.

2013-10-09-12-1119ea6cefc4b79f590e99815bcef247.jpg

Єлизавета Курбанмагамедова

У вільний від редакційної роботи на "Ескулап ТБ" час, Ліза знімається в кіно та серіалах, а тому живе на дві столиці - в Києві та Москві. Взагалі-то 28-річну Лізу знає чи не кожна домогосподарка та пенсіонерка, оскільки в серіалі "Вовчиця", Курбанмагамедова до 153 серії грала роль Олесі Комової.

Свою роботу на телебаченні Ліза починала з ведучої погоди на УТ-1. Потім була робота в новинах на столичному каналі "Сіті" - сьогодні це дитячий канал "ПлюсПлюс", а також на радіо "Культура" і УР-1.

В грудні 2011-го року її шляхи перетнулись з каналом "Тоніс". З того часу і до сьогодні актриса веде щоденну програму "Кінофан", в якій розповідає про кіно. Крім цього, Ліза співає та озвучує фільми.

Не можемо не відзначити того, що Вікторія Глуховська, як і Ірина Коморська також полюбляє порушувати умови ліцензії в пункті про програмну концепцію. Ефір каналу "Ескулап", як і "Вінтажу", нагадує стару зажовану пластинку.

Судіть самі - в продовж останніх двох років на медичному каналі "Ескулап" щодня по колу виходить лише 13 програм. В переважній більшості - це радянські документальні фільми 70-80-х років виробництва "Київнаукфільму" на медично-біологічну тематику.

Серед них такі "шедеври", як "Азбука котиків", "Д.А.Р", "Маскарад шестиногих", "Шосте чуття", "В цьому прекрасному і шаленому світі", "Візит", "Всього один день", "Бджоли і здоров`я людини", "Жили-були морські корови", "Зимовий Крим", "Результат", "Таємниця сердечного болю" та "Мольфар з роду Нечаїв".

Всі вище перелічені програми йдуть в режимі нон-стоп, з повтором кожні 12 годин і перериваються хіба що соціальною рекламою "Зеонбуду" про перехід на "цифру".

Хоча телеканал на конкурсі позиціонував себе як інформаційний науково-пізнавальний канал про медицину, здоров'я та здоровий спосіб життя. Тоді ж говорилось про те, що канал підтримують МОЗ та Національна академія медичних наук.

2013-10-09-12-e2174932116293d724152527010afde2.jpg

Отже, як бачимо, "Сім`я" в якості підставних осіб в медіабізнесі полюбляє використовувати просто молодих дівчат.

Золота ягідка Прутніка

Ще один телеканал, який приводить в шок досвідчених телевізійників та глядачів цифрового телебачення - це канал Gоldberry. Власником Gоldberry від початку створення восени 2008 року був нардеп від Партії регіонів, уродженець Донецька, мультимільйонер та за сумісництвом кум Сергія Льовочкіна Едуард Прутнік.

2013-10-09-12-d51083d1e500dddcaa536e04a1eef310.jpg

Едуард Прутнік

Через три місяці після перемоги на "цифровому" конкурсі - в жовтні 2011 року, власником "Золотої ягідки" замість компанії "Капіталінвест" стала компанія "Астра фінанси", яка зареєстрована на вулиці Червонопрапорній, 28-а, де і юридично, і фактично "проживають" компанії "Корона санрайс" ("Вінтаж ТБ") та "Аспера 2011" ("Ескулап ТБ"). Ось такий нехитрий зв'язок.

Цікаво також те, що компанія була зареєстрована в той же день, що і "Корона санрайс" та "Аспера 2011" - 9 червня 2011 року, і також має за основний вид діяльності – "загальне будівництво будівель".

Факту продажу каналу Gоldberry в компанії "Капіталінвест" не приховують. Раніше, в 2004-2007 роках, ця компанія володіла телеканалом НТН, допоки Едуард Прутнік не продав його Валерію Хорошковському.

Правою рукою Прутніка в усіх його медіапроектах завжди виступає директор "Капіталінвесту" Олександр Ілляшенко, який і підтвердив "Реальній економіці" інформацію про продаж.

2013-10-09-12-78ff18b9948f9512eb1ed515f77c8943.jpg

Олександр Ілляшенко

"Канал Gоldberry був проданий ТОВ "Астра фінанси". Я не знаю, хто за ними стоїть, не вдавався в подробиці. Навіщо це мені? Тим більше це було 2 роки тому, мені важко це відновити в пам`яті. Був директор компанії, був її власник. Їхні прізвища я зразу і не згадаю. Компанія добропорядна, ми закрили угоду по продажу та й все", - відмітив Ілляшенко.

Отже, виходить, що Едуард Прутнік, який не без "благословення" отримав місце в "цифрі", замість того, щоб дорого продати канал у добрі руки "нужденним", продешевив і віддав Gоldberry людям, які швидше за все "благословили" його на цю саму "цифру".

Різкий продаж каналу майже відразу після "цифрового" конкурсу наштовхує на думку, що, швидше за все, такими були домовленості від самого початку.

Цю тезу підтверджують й інші факти, зокрема, тісний зв'язок Едуарда Прутніка з "Сім`єю". Як відомо, "Всеукраїнський банк розвитку", який належать Олександру Януковичу, став "право наслідником" "Українського бізнес банку" Едуарда Прутніка в якому відкриті рахунки цих трьох компаній.

Саме там на менеджерських позиціях починав працювати Сергій Арбузов.

Небажання Ілляшенка називати прізвища покупців лише підігріло інтерес "Реальної Економіки" до каналу. Останні два роки його директором в документах значилась особа на ім`я Марина Анатоліївна Лукашенко.

Весь цей час і до сьогодні щоденний ефір каналу зітканий лише з кількох програм про розкішне життя американських багатіїв, які уже два роки виходять нон-стоп.

Між іншим, ці програми раніше виходили на каналі "Тоніс", що черговий раз підтверджує зв'язок цих двох телеканалів.

"Золота ягідка" українського телебачення

Хоча на "цифровому" конкурсі канал переконував Нацраду, що його мета - це "європейська інтеграція населення України, зближення культур, посилення зацікавленості українських громадян в способі життя громадян Європи, до достатку".

Також канал обіцяв співпрацювати з посольствами та європейськими місіями. Але за два роки слід констатувати - місію каналу провалено.

Тонус в "Тонісі"

Навіть якщо припустити, що телеканали "Ескулап", "Вінтаж" та Gоldberry між собою не пов’язані, а одна і та ж юридична й фактична адреса - це не більше ніж співпадіння, тоді як пояснити той факт, що телефон у цих телеканалів один на всіх і належить він директору з розвитку мережі каналу "Тоніс" Олександру Гальвасу?

2013-10-09-12-eb6947705d13c64898ea73c806d238ef.jpg

Олександр Гальвас

Між іншим, Гальвас особливо і не приховував свого зв’язку із трійкою цих телеканалів.

"Я не займаюсь оперативною діяльністю телеканалів, я надаю лише юридичну підтримку цим компаніям, зокрема, укладаю договори з кабельними операторами на трансляцію каналу в їхніх мережах. Ім`я директорів каналів вказано в офіційних документах, а тому я вам раджу подивитися в документи", - відмітив Гальвас.

Укладання договору з кабельними операторами, в принципі, належить до функціональних обов’язків директора з розвитку мережі, а тому Олександр, можливо, і не обманював нас. Хто веде оперативну діяльність каналів?

З джерел "Реальної економіки" нам відомо, що пряме відношення до цих каналів має такий собі Рубцов Олександр Миколайович, неофіційний куратор каналу «Тоніс».

Але в коментарі "РЕ" Рубцов переконував нас в тому, що йому нічого невідомо про існування таких телеканалів як "Ескулап", "Вінтаж" та Gоldberry, а тому кидав слухавку зі словами "выашыблисьномером".

Протягом усіх наступних дзвінків, із режиму "ігнорування" Олександр перейшов у режим "контрнаступ", намагаючись вивідати, хто нам дав його номер мобільного.

Між іншим, на каналі "Тоніс" про його існування відомо секретарю, яка нас запевнила в тому, що Олександра Миколайовича на каналі буває нечасто, а тому його дуже важко виловити.

Оскільки всі особи, які пов’язані з каналами "Ескулап", "Вінтаж" та Gоldberry якимось чином пов’язані з каналом "Тоніс", ми вирішили звернутись до його директора Олександра Бутка з питанням коли ж нарешті телеканали розпочнуть мовлення на цих частотах.

Але пан Бутко почувши слова "Ескулап" та "Вінтаж", дуже розхвилювався і навідріз відмовився давати нам коментар. Також Бутко не зміг пояснити, яке відношення мають його працівники до цих телеканалів.

Тим не менше, вся ця епопея надихнула "Реальну економіку" не здаватися і звернутись з офіційним запитом в прес-службу каналу. Попри всі очевидні зв'язки "Тонісу" з "трійцею" "Ескулап", "Вінтаж" та Gоldberry, нам вперто заперечили як приналежність цих каналів до каналу "Тоніс", так і існування умовного холдингу, "зліпленого" з цих телеканалів.

На каналі "Тоніс" будь-що намагаються приховати свій зв'язок з цими каналами. Тим не менше, це черговий раз підтверджує те, що в "Сім`ї" не прийнято публічно говорити про приналежність кого-небудь з її членів до засобів масової інформації.

Мабуть, саме тому два роки тому прес-служба корпорації "Мако" Олександра Януковича палко заперечувала, що структури їхнього боса придбали канал "Тоніс". Зрештою, Сергій Арбузов весною цього року також заперечував - щоправда не так палко - своє відношення до новостворених газет "Взгляд" та "Капітал".

"Реальна економіка" звернулась також з офіційним запитом в Нацраду з питанням чи бува часом регулятор не вбачає порушень в умовах ліцензії телеканалів "Ескулап", "Вінтаж" та "Голдбері", а також регіональної п’ятірки компаній-тріумфаторів і отримали цілком прогнозовану коротку відповідь: "Жодних порушень умов ліцензії за два роки існування регулятором не було виявлено".

Далі буде....

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Як "Сім`я" освоює цифрове телебачення. Частина 2

Телеканали "Ескулап", "Вінтаж" та Gоldberry, про які "Реальна економіка" писала минулого тижня, не єдині, хто отримавши "цифрову" ліцензію, так і не розпочали повноцінного мовлення.

В числі "цифрових" аутсайдерів значаться також п’ять київських товариств, тріумфаторів регіонального конкурсу на цифрове мовлення - ТОВ "Аріадна ТВ", ТОВ "Новий формат ТВ", ТОВ "Лідер ТВ", ТОВ "ТВ Вибір" та ТОВ "Партнер ТВ".

Отримавши "цифрові" ліцензії на всю Україну та створивши таким чином ще один загальнонаціональний телеканал ці телекомпанії з невідомими власниками за два роки так і не розпочали повноцінного мовлення, чим підігріли наш інтерес до себе.

Єдина область, яку так і не вдалось охопити цій "п’ятірці", це Одеська. Трішки не пощастило в Донецькій та Луганській областях - отримано всі частоти в областях, за винятком таких міст, як Донецьк, Червоноармійськ та Луганськ.

Цифрове телебачення

Як "Сім`я" освоює цифрове телебачення. Частина 2

Павло Мандрик, для РЕ 15.10.2013, 13:26

Телеканали "Ескулап", "Вінтаж" та Gоldberry, про які "Реальна економіка" писала минулого тижня, не єдині, хто отримавши "цифрову" ліцензію, так і не розпочали повноцінного мовлення.

В числі "цифрових" аутсайдерів значаться також п’ять київських товариств, тріумфаторів регіонального конкурсу на цифрове мовлення - ТОВ "Аріадна ТВ", ТОВ "Новий формат ТВ", ТОВ "Лідер ТВ", ТОВ "ТВ Вибір" та ТОВ "Партнер ТВ".

Отримавши "цифрові" ліцензії на всю Україну та створивши таким чином ще один загальнонаціональний телеканал ці телекомпанії з невідомими власниками за два роки так і не розпочали повноцінного мовлення, чим підігріли наш інтерес до себе.

Єдина область, яку так і не вдалось охопити цій "п’ятірці", це Одеська. Трішки не пощастило в Донецькій та Луганській областях - отримано всі частоти в областях, за винятком таких міст, як Донецьк, Червоноармійськ та Луганськ.

Але навіть попри це, покриття телеканалу залишається занадто спокусливим, аби його не придбати.

2013-10-15-16-22cadf73140eb0c77b0b09943dab0b17.jpg

Кожна з цих компаній пов’язана між собою не тільки дивними, як для телеканалів назвами, приставкою "ТВ" замість українського "ТБ", а й однаковими засновниками, концепціями та статутами.

Так, кінцевий власник телекомпаній останні два роки старанно приховував себе за підставними особами, які є засновниками в одних компаніях та директорами в інших. Компанія Власник Директор Аріадна ТВ Віталій Морозов (33%), Олександр Андріященко (67%) Тетяна Сібілєва Новий формат ТВ Віталій Морозов (33%),

Тетяна Сібілєва (67%) Володимир Денисенко Партнер ТВ Віталій Морозов (33%),

Юрій Пузиренко (67%) Юрій Федоренко Лідер ТВ Сергій Рибак (33%),

Володимир Денисенко (67%) Юрій Пузиренко

ТВ Вибір

Сергій Рибак (33%),

Юрій Федоренко (67%) Олександр Андріященко

Хоч тріумфальна п’ятірка потрапила в "цифру" як регіональний мовник, але кожна з 5 телекомпаній зареєстровані в Києві. Дата реєстрації у всіх п’ятьох практично одна і та ж - 11 та 12 липня.

2013-10-15-13-07c79e3ef66b9bee8d947c732fa12b8b.jpg

2013-10-15-13-7a0f3414b07244edf01d7a4c8e798a52.jpg

2013-10-15-13-a59868a28ff16b9881d068eed360357b.jpg

2013-10-15-13-baa21e744f3e9431cf710a84d5c18518.jpg

2013-10-15-13-eff4a09c60bb2bf8a6af637c5b50866c.jpg

Тестове мовлення телеканали розпочали через рік з дня отримання ліцензії - у вересні-жовтні минулого року. З того часу і по сьогодні щоденний ефір цієї "п’ятірки" телеканалів складається з повторів одного і того ж контенту, який, щоправда, різний на різних телеканалах – 1-2 фільми та 2-3 програми. Хоча за концепцією каналів, їхній ефір має бути різножанровим.

2013-10-15-13-3d190118969c5155490e2008cfc6e17a.jpg

2013-10-15-13-5e12d3d37ed518eefaefb6746aaf2507.jpg

2013-10-15-13-894c27cb221e5169bb86ec7f9e57ce56.jpg

2013-10-15-13-a0e1b33200deebb3498296c319f6398b.jpg

2013-10-15-13-fd4a04a71852c697e5b2eb0fb37869fe.jpg

Ми звернулись з офіційним запитом в Національну раду з питань телебачення та радіомовлення - орган, що регулює діяльність та видає або позбавляє ліцензії телеканалам, радіостанціям та кабельним операторам, аби поцікавитись чи бува часом регулятор не вбачає порушень в умовах ліцензії телеканалів "Аріадна ТВ", "Новий формат ТВ", "Лідер ТВ", "ТВ Вибір" та "Партнер ТВ".

В результаті отримали таку ж відповідь, яку отримали щодо відповідності умов ліцензії телеканалів "Ескулап", "Вінтаж" та Gоldberry: "Жодних порушень умов ліцензії не виявлено".

2013-10-15-13-25b2916b5c49db617f52fa5ea48efee7.jpg

Приховані власники та небажання виходити в ефір свідчить про те, що "п’ятірка" не планувала розпочинати мовлення, а канали від самого початку готувались до продажу. А небажання Нацради бачити порушення свідчить про те, що в телеканалів є впливові покровителі.

Абсурдом існування цих компаній слугує і той факт, що минулого року кожна компанія з тріумфальної "п’ятірки" сплачувала внески в державні інституції лише за одну особу, а в 2011 році не вела діяльність взагалі, хоча виграла "цифрові" частоти на конкурсі Нацради наприкінці серпня.

2013-10-15-13-c3a57134535c4e07b0014af46e32f720.jpg

2013-10-15-13-a9d0cc8ec2e8dbcf14d22be91ccf633c.jpg

Дану інформацію державні інституції надали на вимогу Окружного адміністративного суду столиці, який розглядав позов Незалежної асоціації мовників (НАМ) проти Нацради щодо результатів конкурсу на регіональну "цифру".

Однак, асоціація, в яку входять низка місцевих телеканалів та яку очолює колишній член Нацради Тетяна Лебєдєва, вже два роки поспіль намагається безуспішно скасувати результати регіонального "цифрового" конкурсу.

"За умовами цифрового конкурсу, телекомпанії повинні були сплатити гарантії. При цьому було зазначено, що за одну частоту сплачується одна платіжка. Компанії "Аріадна ТВ", "Новий формат ТВ", "Лідер ТВ", "ТВ Вибір" та "Партнер ТВ" сплатили п’ятьма платіжними дорученнями за всі частоти, які вони отримали

Коли інші компанії сплачували однією платіжкою за кілька частот, то Національна рада не допускала їх до конкурсу. Також Нацрада мала певні вимоги до фінансового плану. Той фінансовий план, який подали ці компанії - це, вибачте, порнографія. Те саме стосується програмної концепції.

Дата реєстрації цих компаній - 11 та 12 липня 2011 року. Тобто, вони були зареєстровані за місяць до проведення конкурсу. Якщо б Нацрада провела конкурс в ті строки, в які вона його мала провести, то ці канали не потрапили б в "цифру", оскільки ще не були зареєстровані.

Про конкурс було оголошено 15 квітня 2011 року, опубліковано - 20 квітня. Проведення конкурсу мало відбутися через 60 днів з дня публікації, тобто, - 19 червня. А тому було судове рішення яким конкурс відтягнули в строках. Подала в суд НТКУ, бо не встигала з подачею документів.

В результаті конкурс відбувся через два місяці - 16 та 17 серпня, а тому ці п’ять компаній встигли подати свої заявки, а разом з ними і новостворені у червні компанії з загальнонаціонального конкурсу - "Ескулап", "Вінтаж", "Хокей" та БТБ", - запевняє Тетяна Фоміна, керівник Правового центру НАМ.

112. На втіху Арбузову

Невідомо ще скільки разів ця п’ятірка телеканалів транслювала б одне і те ж, як би на цих частотах вже незабаром не розпочав мовлення черговий медіапроект "Сім`ї" - інформаційний телеканал "112 Україна".

Телеканал отримав ліцензію на супутникове мовлення в липні цього року. Хоча компанія зареєстрована ще в грудні минулого року.

Гендиректор "112 Україна" Андрій Подщипков в своїх інтерв’ю, розісланих прес-службою каналу після отримання ліцензії, називає себе одноосібним власником каналу, зв'язок з Арбузовим заперечує і запевняє, що його бізнес "у галузі консалтингу і трейдингу" дає йому змогу самостійно фінансувати телеканал.

Однак про який саме бізнес в "галузі консалтингу і трейдингу" йде мова не уточнює.

2013-10-15-13-71afa92b9e1f4bc0134cce12c3050162.jpg

Генпродюсером каналу стала людина з команди Єгора Бенкендорфа - Олексій Семенов, екс-генпродюсер Першого національного.

А виконавчим продюсер новоствореного каналу став Юрій Будяк, який свого часу був також одним з продюсерів програми "Шиканемо" на "Інтері", коли генпродюсером каналу був Єгор Бенкендорф.

2013-10-15-13-71202fb46c66d9cad3a4798fa1320a31.jpg

Тестовий ефір "112 Україна" розпочала в День незалежності. Повноцінний запуск каналу має відбутися до кінця жовтня, а тому наразі телеканал відшліфовує концепцію та залучає до співпраці ведучих з центральних та нішевих телеканалів.

Цільова аудиторія каналу, за словами Семенова, це люди, які не дивляться центральні телеканали. Ефір нового каналу кожні дві години складатимуть новини та розмовні студії. Усі програми "112 Україна" будуть інтегровані з Інтернетом.

Ранкові та денні прямі ефіри плавно переростатимуть в щоденне вечірнє інтерактивне ток-шоу "Знай більше", в якому ведучі разом з експертами та телеглядачами обговорюватимуть найважливіші теми дня. Також телеканал транслюватиме в своєму ефірі артхаусне кіно.

А тепер найцікавіше - вже зовсім скоро "112" розпочне мовлення на п’ятірці телеканалів з регіонального конкурсу.

Зміна власників та директорів тріумфальної п’ятірки вже відбулась і у вересні була затверджена Нацрадою - ними стали топ-менеджери "112 Україна".

Так, засновником та директором "Партнер ТВ" став гендиректор "112 Україна" Андрій Подщипков; виконавчому продюсеру "112 Україна" Юрію Будяку дістався "Лідер ТВ"; власником 99% і директором "ТВ Вибір" став ще один продюсер "112 Україна" Ігор Кислиця; "Новий формат ТВ" "отримав" член редакційної ради "112 Україна" Роман Савін.

Незрозуміло лише яке відношення до каналу "112 Україна" мають нові власники ТОВ "Аріадна ТВ" - Ярослав Галатченко та Андрій Ковальчук.

Компанія

Були

Стали

ТОВ "Аріадна ТВ"

Власники: Віталій Морозов (33%), Олександр Андріященко (67%).

Директор: Тетяна Сібілєва.

Власники: Ярослав Галатченко і Андрій Ковальчук

Директор: Ярослав Галатченко

ТОВ "Новий формат ТВ"

Власники: Віталій Морозов (33%), Тетяна Сібілєва (67%).

Директор: Володимир Денисенко.

Власник і директор: Роман Савін

ТОВ "Партнер ТВ"

Власники: Віталій Морозов (33%), Юрій Пузиренко (67%).

Директор: Юрій Федоренко

Власник і директор: Андрій Подщипков

ТОВ "Лідер ТВ"

Власники: Сергій Рибак (33%) і Володимир Денисенко (67%).

Директор: Юрій Пузиренко.

Директор та власник: Юрій Будяк

ТОВ "ТВ Вибір"

Власники: Сергій Рибак (33%), Юрій Федоренко (67%).

Директор: Олександр Андріященко.

Директор та власник 99% компанії - Ігор Кислиця,

власник 1% - Павло Єгоричев

Проведена рокіровка явно свідчить про те, що тріумфальна п’ятірка була продана. Однак жодних офіційних повідомлень з цього приводу так і не було зроблено, окрім одного.

На початку серпня, в інтерв’ю ЗМІ, гендиректор каналу Андрій Подщипков випадково обмовився про існування цифрової ліцензії, на отримання якої "готуються документи".

Насправді, телеканал не має "цифрової" ліцензії, оскільки конкурс по їхньому розподілу пройшов 2 роки тому, коли телеканалу ще не існувало. В коментарі "Реальній економіці", Подщипков категорично відмовився говорити на тему "цифри".

Про плани на "цифру" ми вирішили розпитати також продюсерів каналу. Однак охочих прокоментувати наявність цифрової ліцензії серед менеджменту "112 Україна" ми так і не знайшли.

Генпродюсер каналу Олексій Семенов запевнив нас, що він як генпродюсер, не компетентний коментувати питання цифрової ліцензії, оскільки в цьому "нічого не розуміє".

А виконавчий продюсер каналу Юрій Будяк, а заодно власник та директор "Лідер ТВ" не заперечував існування цифрової ліцензії, але в коментарі відмовив, неохоче запевнивши "Реальну економіку", що прийде час і нам нададуть відповідь. Коли цей час прийде, Будяк не уточнив.

Небажання спілкуватись про "цифрову" ліцензію цілком зрозуміле - телеканалам спершу потрібно затвердити зміни ліцензії в Нацраді.

П’ятірка телеканалів тріумфувала як регіональний мовник, а канал "112 Україна" на нього ніяк не потягне.

Хоча, враховуючи політичну складову каналу та заполітизованість державного регулятора - Нацради, процес трансформації має відбутись абсолютно безболісно.

Зрештою, оцінювати канал "112 Україна" як бізнес-проект - не має змісту, оскільки перспективи в нього доволі сумні. Канал позиціонує себе інформаційним. Усі лаври на ниві інформаційних телеканалів в Україні збирає 5 канал, частка якого за даними GfK Ukraine складає всього лиш 1%.

Тоді як частка телеканалів рівня "Інтеру", СТБ та "1+1" складає до 10-12% кожен. В грошах 1% - це не більше 4 мільйонів доларів доходу від реклами. І це тоді як витрати на одну лиш "цифрову" мережу складають 4,2 мільйона доларів, без знижок. А тому канал "112" навіть якщо і повторить успіх 5 каналу, все рівно залишиться збитковим.

Тим не менше, як це недивно, гендиректор каналу "112 Україна" Андрій Подщипков, який називає себе також його власником, в одному зі своїх інтерв’ю розповів про плани "відбити" свої інвестиції в канал за рік.

А це вже говорить про те, що Подщипков дуже далекий від розуміння того, як функціонує телевізійний бізнес, що в черговий раз підтверджує, що він лише підставна фігура.

Тріумфальна п’ятірка належала Юрію Каплуненку

Якщо з теперішнім власником тріумфальної п’ятірки все більш-менш зрозуміло, то хто ж тоді був попереднім власником п’ятірки компаній, переможців регіонального "цифрового" конкурсу?

Розслідування "Реальної економіки" привело до екс-власника ESG Юрія Каплуненка, чоловіка члена Нацради з питань телебачення та радіомовлення Оксани Головатенко. Власне, прямий зв'язок з Каплуненком простежується на рівні осіб, на яких були зареєстровані компанії з "тріумфальної п’ятірки".

2013-10-15-14-cd56e5dde1cfa865301176858b65ed3c.jpg

Так, співзасновник та співвласник трьох із п’яти компаній-переможців цифрового конкурсу Віталій Морозов до певного часу був директором і власником 10% "Комунікаційної групи "ЕСГ", яка входить в ESG.

Решта 90% належить кіпрському офшору "ЄК мультімедіа контент лімітед". За даними держреєстру, зараз у компанії новий директор - особа на ім`я Олександр Антонець. Це підтвердила і секретар компанії, куди ми зателефонували аби поспілкуватись з Віталієм Морозовим.

На жаль, секретар так і не уточнила де зараз перебуває пан Морозов, але люб’язно запропонувала залишити нам наші контакти.

"Якщо вам потрібно зв’язатись з Віталієм Морозовим, ви можете залишити номер мобільного, ми передамо, що ви телефонували і, можливо, він вам віддзвонить", - сказала вона.

2013-10-15-14-90a6b4570d27c1fc1a3665ec106ee82b.jpg

А от співзасновник та співвласник двох телекомпаній з тріумфальної п’ятірки Сергій Рибак, за даними держреєстру, очолює також компанію з виробництва фільмів та телепрограм "Медіа інвест ресурс".

Можна назвати це звичайним збігом, але телефон компанії "Медіа інвест ресурс" співпадає з телефоном ESGroup. Тим паче секретар ESG про існування Сергія Рибака знає. Однак, за її словами, в ESG він практично не з'являвся, тому що "його офіс знаходиться в іншому місці", де саме - не уточнила.

2013-10-15-14-95247fe67a2cfe74730914b5bc3b94ef.jpg

Взагалі-то ESG досить прибутковий холдинг. І основний його прибуток приносив далеко не телеканал УБР і, не стільки продакшн, який виготовляє "джинсові" новини під соусом корпоративних та економічних новин для центральних каналів, скільки виграні державні тендери, яких у компанії було чимало.

Ось, скажімо, в "Комунікаційної групи "ЕСГ" роками полюбляли замовляти рекламні ролики Фонди соцстрахування та "Еноргоатом".

Між іншим, ці види послуг в компанії Каплуненка замовляв навіть скандальний ректор Петро Мельник, на що торік у березні було потрачено 2,5 мільйона гривень з коштів Податкової академії.

У серпні 2011 року Каплуненку пощастило отримати підряд на 26 мільйонів гривень на виготовлення та розміщення промороликів про Євро-2012 в ефірі Євроньюз. Тендер проводило державне підприємство "Україна-Всесвіт", яке входить в Нацагентство з питань Євро-2012, яким курував Борис Колесніков.

Як тоді писали "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель", переможцями стали дві компанії Каплуненка: "ЕС комюнікейшн груп" та "Смарт студіо".

Власником останньої була бізнес-партнер Каплуненка Наталія Крамаренко – вони разом заснували "ЕС комюнікейшн груп".

В результаті, Каплуненко отримав 7,28 мільйона гривень, Крамаренко – 18,72 мільйона. А тепер найголовніше - єдиним конкурентом "ЕС комюнікейшн груп" на тендері виступило ТОВ "Незалежний Медіа Центр", директором якого був той самий Сергій Рибак, директор двох з п’яти телеканалів з регіональної "цифри".

Зараз директором компанії "Незалежний Медіа Центр" в держреєстрі вказано особу на ім`я Діана Валентинівна Шапран. Телефон компанії належить особі чоловічої статі, яка впевнено заперечує своє відношення до "Незалежного Медіа Центру", Рибака та Шапран в дещо оригінальний спосіб.

"Скажемо так…ви помилились номером. Ви знаєте…я не знаю звідки там мій телефон. Це все конкуренція. Реклама буває нечесною. Потрібно якось боротись з цим", заявив він.

Однак, за дивним збігом обставин, цей самий телефон вказаний в держреєстрі як контактний телефон компанії "Студії "Медіа ТВ". Ми ніколи б не звернули увагу на цю компанію якби не одне але.

Директором компанії в держреєстрі вказано особу на ім`я Денис Андрійович Чорний, а попереднім її очільником та засновником був… Віталій Морозов.

За даними сайту "Наші гроші" та "Вісника державних закупівель", в кінці 2010 року "Студія "Медіа ТВ" програла "ЕС комюнікейшн груп" тендер Держслужби туризму та курортів Мінкульту на розміщення презентаційних роликів про Україну на телеканалах Росії та Білорусі на загальну суму 2,68 мільйона гривень.

Як бачимо, спрацювала класична схема підставної фірми. Між іншим, не зважаючи на приставку "ТВ", компанія "Студія "Медіа ТВ" не має жодного відношення до телебачення.

Основний вид її діяльності, який вказаний в держреєстрі - технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Далі більше. Буквально через три місяці після здобуття тріумфальних 26 мільйонів гривень, в жовтні 2011 року, підконтрольна Каплуненку "Смарт Студіо" з рук державного "Україна-Всесвіт" отримала підряд на суму 38,5 мільйона гривень на виготовлення та розміщення рекламних роликів в ефірі міжнародних телеканалів.

Компанія Каплуненка зобов’язалась забезпечити розміщення відеороликів не менше ніж на трьох іноземних телеканалах. Єдиним конкурентом "Смарт Студіо" на тендері був… "Незалежний Медіа Центр" Сергія Рибака.

Але були в компаніях Каплуненка і невдачі. Ну, принаймні, одна дуже крупна. Так, торік, наприкінці березня, 2Комунікаційна група "ЕСГ" програла невідомому ТОВ "Тамонтен" тендер на розміщення промороликів про підготовку до Євро-2012 в ефірі українських телеканалів.

Сума тендерної угоди склала 25 мільйонів.

Між іншим, були ще інші державні тендери, які вигравали компанії Юрія Каплуненка.

Підряди, виграні Каплуненком за даними сайту "Наші гроші" та "Вісника державних закупівель":

1. У серпні 2011 "Енергоатом" уклав угоду з ТОВ "ЕС комюнікейшн груп" на виготовлення та розміщення телепередач вартістю 1,75 мільйона гривень.

2. В березня 2012 році за результатами тендеру Національний університет Державної податкової служби України, ректором якого донедавна був хабарник Петро Мельник, замовив у "Комунікаційної групи "ЕСГ" рекламних роликів про університет на суму 2,53 мільйона гривень.

3. Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у червні 2012 за результатами тендеру уклав угоду з "Комунікаційною групою "ЕСГ" на розміщення відеосюжетів про діяльність Фонду в теле- та радіоефірі на суму 5,43 мільйона.

4. Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у 2011 році уклав угоду вартістю в 5 мільйонів гривень на аналогічні послуги з компанією "ЕС Комюнікейшн Груп".

5. В травні цього року Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань уклав угоду вартістю 5,8 мільйона гривень на аналогічні послуги з компанією "ЄС Продакшн груп".

6. Фонд соцстрахування з тимчасової втрати працездатності торік, у вересні, за результатами тендеру уклав угоду з "Комунікаційною групою "ЕСГ" на виробництво теле- і радіопрограм вартістю 999 тисяч гривень.

7. Урядове інформаційне агентство "Укрінформ" торік, у квітні, замовило послуг про підготовку до Євро-2012 у компанії "Комунікаційна група "ЕСГ" на суму 624 тисячі гривень.

Конкурентів у компанії не було, оскільки торги були проведені за процедурою закупівлі "в одного учасника". Обґрунтування закупівлі не було опубліковано, а тому жодних даних про послуги немає.

8. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за результатами тендерів 19 жовтня 2011 уклав низку угод на виготовлення та розміщення публікацій та відеоновин у загальнодержавних друкованих та телевізійних ЗМІ на загальну суму 9,6 мільйона гривень: ТОВ "Смарт Студіо" отримало 2,82 мільйона,

ТОВ "ЕС комюнікейшн груп" отримало 5,18 мільйона, ТОВ "ЕС Продакшн груп" отримало 1,6 мільйона гривень.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Интернет-издание «Капитал» 16 октября 2013 г. распространило информацию о намерении украинских медиагрупп передавать свой контент операторам кабельного ТВ для ретрансляции не бесплатно, как это было ранее, а продавать провайдерам по 8 грн. с одного абонента за 20 украинских телеканалов.

Ассоциация правообладателей и поставщиков контента (АППК) обеспокоена данной публикацией в СМИ, поскольку представители медиагрупп официально не опровергли сведений, которые были собраны журналистами.

АППК с удовольствием бы поддержала данную инициативу, которая соответствует цивилизованному развитию отношений между создателями контента и его распространителями, если бы не одно огромное но, которое полностью эту идею компрометирует. В АППК считают, что пока в Украине существует так называемая универсальная программная услуга, куда входят большинство телеканалов ведущих медиагрупп, не может идти и речи о какой-либо абонплате со стороны операторов кабельного ТВ.

«Это полностью дезавуирует саму идею равных бизнес-отношений между кабельными операторами и медиагруппами, - считает Елена Бондаренко, президент АППК, народный депутат Украины. - Государство, по сути, обязало провайдеров ретранслировать эти телеканалы. Какая же может быть плата за принудиловку?! В соответствии с европейскими стандартами логичнее было бы поставить вопрос о возмещении затрат кабельным операторам за техническую доставку телеканалов УПУ».

«Такая идея, распространяемая при помощи СМИ, демонстрирует полное непонимание работы рынка, неадекватное отношение к провайдерам, которых авторы инициативы избрали почему-то козлами отпущения дважды: сначала операторов обязали бесплатно ретранслировать телеканалы, а теперь намереваются взимать плату за долг доставки программ. Это все равно, что почтальона заставить не только бесплатно разносить газеты, но и требовать еще за это деньги. Никакой бизнес подобного не выдержит. Он либо разорится, расчистив рынок для монополистов, либо все это ляжет на плечи обычного украинского зрителя», - говорит Елена Бондаренко.

Учитывая информацию, которую медиагруппы предоставили на Конференции «Телевидение как бизнес», в АППК предполагают, что причиной возникновения подобной инициативы может являться желание медиагрупп частично переложить свои финансовые проблемы на провайдеров, а впоследствии - на украинского зрителя. Гонка телеканалов за высококачественным и очень дорогим контентом может привести к существенному удорожанию программных услуг для отечественного зрителя, который пока к этому не готов. В итоге, аудиторию могут потерять сами медиагруппы, которые таким образом подталкивают зрителя уходить на более дешевые новые технологии, в интернет и даже теневой пиратский сектор. В АППК говорят, что стоит очень хорошо подумать, прежде чем предлагать рынку такие идеи.

«Очень надеемся, что это единственная и явно неудачная попытка переложить проблемы телерынка, как говорится, с больной головы на здоровую. Мы были готовы к подобному варианту развития событий и уже сейчас в новый проект Закона Украины «Об аудиовизуальных услугах» внесли норму о невозможности взимать с провайдера какую-либо плату за ретрансляцию программ УПУ, в том числе за технический доступ к сигналу телепрограммы», - сообщила Елена Бондаренко как заместитель главы парламентского комитета по вопросам свободы слова и информации

В то же время АППК усматривает в цифрах «Капитала» явные нестыковки. Как уже говорилось, по информации издания, цена на пакет УПУ из 20 каналов будет стоить 8 грн на одного абонента. В результате продажи контента кабельщикам медиагруппы планируют получить дополнительный доход в 120 млн долларов США (в год?). Члены АППК считают, что оценочная сумма дохода значительно завышена. Учитывая, что легальная база систем платного ТВ Украины согласно статистическим данным составляет около 3,5 млн абонентов, возможный доход не может превысить 40 млн долларов при условии 100-процентного заключения договоров. Захотят ли медиагруппы рисковать гарантированными доходами от рекламы в 400 млн долларов ради сомнительного дополнительного ресурса в 10% - большой вопрос.

«АППК предостерегает инициаторов идеи «убей кабельщика» от подобных опрометчивых заявлений, даже если эта публикация была нацелена на изучение настроений на рынке платного ТВ», - подытожила госпожа Бондаренко.

Пресс-служба АППК

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Утверждена концепция закона о переходе Украины на цифровое ТВ

На заседании рабочей группы Ассоциации правообладателей и поставщиков контента (АППК), которое состоялось 11 ноября 2013, утверждена окончательная редакция проекта концепции закона о переходе Украины на цифровое телевидение, передает корреспондент «proIT» со ссылкой на пресс-службу АППК.13 ноября 2013 проект утвержденной концепции будет вынесен на заседание комитета Верховной Рады по вопросам свободы слова и информации. В случае согласования предложенного проекта, на его основании будет разработан проект соответствующего закона.

По инициативе АППК в концепцию нового законопроекта включены 2 главы, которыми, в частности предусмотрено:

Е. Стимулирование развития цифровых технологий в кабельных многоканальных телесетях.

1.1. установить, что в целях обеспечения эффективного перехода Украины на цифровое телевидение, государство стимулирует развитие цифровых технологий в многоканальных каналах всех провайдеров программной услуги, независимо от использования ими радиочастотного ресурса;

1.2. установить, что переход провайдеров программной услуги на цифровые технологии (цифровые стандарты телевидения) осуществляется путем переоформления принадлежащих им лицензии провайдера программной услуги в части технологии (стандарта распространения) телерадиопрограмм в кабельных многоканальных каналах.

Ж. Универсальная программная услуга.

1.3. установить, что во время переходного периода, в состав универсальной программной услуги входят все телевизионные программы Национальной телекомпании Украины (Национальной общественной телерадиокомпании Украины), а также программы других телерадиоорганизаций, согласно действующих лицензий на эфирное вещание (телевизионное аналоговое вещание — строка 38 Плана использования радиочастотного ресурса Украины) осуществляют вещание на территории расположения соответствующей многоканальной телесети.

Указанные телевизионные программы автоматически исключаются из состава пакетов универсальной программной услуги одновременно с завершением срока действия соответствующих лицензий на вещание (аналоговое).

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

После перехода на "цифру" могут исчезнуть более 150 ТРК

Через два года региональное телевидение в том виде, в котором оно существовало последние 15-20 лет, может исчезнуть. Телерадиокомпании, работающие в региональных и областных центрах, не способны оплачивать эфирное вещание.

Как сообщил «Капиталу» член Национального совета по вопросам ТВ и радиовещания Николай Фартушный, только за последние месяцы от цифровых частот отказались несколько региональных компаний.

Основная причина — у небольших телекомпаний нет средств на то, чтобы платить за услуги общеукраинской цифровой сети «Зеонбуд».

На днях нацсовет вместе с Независимой ассоциацией вещателей (НАМ) попытался найти ответ на вопрос, как помочь региональным каналам, обеспечивающим местной информацией миллионы украинцев.

«Регулятор поддержал нас в том, что нужно разработать несколько пилотных проектов по созданию отдельных цифровых

сетей местного уровня в регионах, где на это есть спрос», — рассказала «Капиталу» президент НАМ Татьяна Лебедева.

По ее словам, ассоциация обязалась предоставить своего рода пробный бизнес-план для двух-трех регионов. Это могут быть Одесская, Черновицкая и Ивано-Франковская области.

План спасения

НАМ предложила несколько вариантов спасения региональных телекомпаний. Если у одного из местных вещателей в распоряжении есть аналоговые частоты, которые не будут использованы под общенациональную «цифру», он сможет организовать на их основе собственную местную цифровую сеть, в которой хватит места и для тех компаний, у которых нет возможности купить место в пакетах «Зеонбуда».

Если же свободных частот нет, ассоциация попробует получить согласование на дополнительные полосы в «Укрчастотнадзоре». Неиспользованный ресурс есть и у «Зеонбуда»: он собирался сделать дополнительный платный пакет, но отказался от этих намерений, напоминает Лебедева. Конкурс на места в региональных сетях будет проводить нацсовет.

У Фартушного возникает сомнение в том, что во многих населенных пунктах найдется спрос на дополнительные 8‑12 каналов. Но сами вещатели не видят в этом проблему: дополнительные ресурсы некоторые их них хотят потратить на HD-телевидение и даже мобильное ТВ.

7,9 грн в час обходится вещание малой мощности до 100 Вт в сети «Зеонбуд»

По словам Лебедевой, такое взаимодействие обойдется вещателям значительно дешевле, чем работа с монопольным провайдером телесигнала по общему тарифу. Это могут быть маломощные передатчики с радиусом действия в 10‑15 км, которые обеспечат сигналом отдельный населенный пункт.

Как говорит Лебедева, в отдельных городах вопрос регионального ТВ стоит особо остро. «В Черновцах, например, есть две частные ТРК, и ни у одной из них нет цифровой лицензии. Это означает, что в 2015 г., когда аналоговое ТВ будет отключено, люди останутся без местных новостей», — отмечает она, добавляя, что медийным бизнесменам, работающим в городе с 1990‑х, придется закрыть канал и уволить сотни сотрудников.

Живее лидеров

В общей сложности в Украине сейчас работает 298 местных ТРК, из которых 158 не получили места в сети «Зеонбуд». Николай Фартушный указывает, что далеко не все телеканалы могут обеспечить полноценный эфир и способны вещать только по несколько часов в сутки. Поэтому региональные мультиплексы понадобятся не везде.

«Чтобы обеспечивать местное население телевидением, иногда достаточно провести кабельную сеть или интернет», — поясняет он. Но как только телекомпания с отменой аналогового вещания перестанет распространять сигнал в эфире, любой кабельный провайдер может отказать в трансляции ее сигнала и в своей сети, обращает внимание Лебедева.

Ведь по закону провайдер обязан давать доступ в свою сеть только эфирным телерадиокомпаниям, напоминает она. Поэтому для многих местных вещателей переход на «цифру» означает неминуемую смерть, утверждает президент НАМ.

Несмотря на то что многие региональные игроки действительно слабы и не выдерживают конкуренции со стороны национальных каналов (которых уже 28), заметная доля таких медиакомпаний — это все‑таки крепко держащийся на ногах средний бизнес. У телерадиокомпании «Черновцы», вещающей 24 часа в сутки, в штате работают 60 человек.

«Я иногда шучу, что мне даже не хватает этого времени, чтобы все показать», — говорит совладелец канала Геннадий Сергеев. По его словам, аудитория «Черновцов» — около 800‑900 тыс. человек (включает население города и населенных пунктов области и близлежащих регионов).

В региональном рейтинге «Черновцы» всегда занимают 4‑5 место и уступают только общенациональным гигантам, таким как «Интер» или «1+1». Но в «цифру» канал не попал, так как места в сети «Зеонбуда» (на каждую область отводится по 4 канала) заняли созданные незадолго перед конкурсом 2011 г. компании.

Предправления телерадиокомпании «Луч» из Луганской области Борис Вершинин добавляет, что его компании технически тяжело дотянуться до вышки, где размещено оборудование «Зеонбуда» — она находится в другом городе.

«У нас есть свой телецентр, своя вышка и свое оборудование, и мы хотели бы иметь возможность продолжить это эксплуатировать», — добавил он. Самая сложная ситуация, по словам менеджера, будет в Одесской области, где около 10 вещателей могут распрощаться с бизнесом.

Не в ногу с миром

Татьяна Лебедева говорит, что в Европе и США региональные каналы при переходе на цифру не пропадают. «Американская телевизионная компания ABC, например, предоставляет по несколько часов в день региональным каналам, и жители знают, в какое время у них есть возможность посмотреть местные новости», — пояснила она.

По словам Сергеева, с появлением «цифры» компании, напротив, экономят, так как один передатчик способен обслуживать 8 каналов вместо одного. «А «Зеонбуд» берет с каждого игрока столько же, сколько стоит размещение на башне концерна РРТ одного аналогового передатчика», — отмечает он.

Согласно тарифам «Зеонбуда», один час вещания маломощного передатчика (до 100 Вт) обходится в 7,9 грн без НДС, а тариф КРРТ составяет 7,76 грн. Недавно решение о строительстве региональных сетей приняла Грузия, добавил Вершинин.

Гористая местность не позволяла доставлять сигнал из крупных городов в другие населенные пункты. Такая же ситуация, по словам собеседника, сейчас и на западе страны, где есть горы и холмы.

Стоит отметить, что финансовую нагрузку с трудом выдерживают даже общенациональные каналы. Ведь им придется до конца 2015 г. платить за распространение аналогового сигнала и «цифры» одновременно.

StarlightMedia (СТБ, «Новый», ICTV) в течение года отказывалась платить «Зеонбуду» за вещание, мотивируя это тем, что абонентская база сети не соответствует цене.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 3 тижня потому...

«Кина» не будет — телеканалы пеняют на зрителей

Вопреки насыщенности украинского рынка HD-телевизорами и технологическую готовность наиболее платежеспособного слоя населения ― владельцев телевизоров высокого разрешения — украинские телевизионные медиахолдинги продолжают считать, что большинство домохозяйств не имеют HD-телевизоров, поэтому запуск эфирного телевидения высокой четкости они прогнозируют в лучшем случае в 2015 году. Для сравнения сейчас на территории крупнейшей в мире страны ― России ― вещают 54 телеканала в формате HD, из которых едва ли не половина — эфирные федеральные телеканалы. Во многих развитых странах Западной Европы еще лет пять назад забыли, что такое телевидение стандартного разрешения (SD). Вместе с тем, в Украине на данный момент работают лишь 6 каналов высокой четкости: TonisHD, «112 Україна HD», «Футбол+», «Воля Кiно HD», «Воля Кiно HD +1» и English Club TV HD. При этом украинский рынок HD-телевизоров еще с 2008 растет как на дрожжах. По данным GfK Ukraine, начиная с 2008, когда стартовали активные продажи данных устройств в Украине, рынок насыщался огромными темпами и по итогам 2012-первого полугодия 2013 его рост составлял около 30%. С оглядкой на данные своих исследований, Татьяна Сытник, руководитель стратегических исследований GfK Украина, говорит, что «технические возможности смотреть HD-видео у украинцев есть». Такого же мнения придерживается Анна Михаэлян, руководитель отдела по связям с общественностью «Воля»: «Технологическую готовность Украины к HD демонстрирует рост доли Full-HD и HD-ready телевизоров. Например, за последние 2 года было куплено около 1 млн. телевизоров, поддерживающих технологию HD. А в первом полугодии 2012 года в Украине в городах 50+ проникновение ЖК и плазменных панелей составило 22%». В свою очередь, Татьяна Сытник также утверждает, что сегодня в украинской рознице практически нереально приобрести телевизор со стандартным разрешением. «По итогам первого полугодия, больше половины всех проданных в Украине телевизоров поддерживают HD, из них больше всего продается моделей с диагональю 40-43 дюйма», ― отмечает она. Примечательно, что, по мнению, Онно Зонневельда, главы представительства SES в Украине, даже в домохозяйствах европейских стран уровень проникновения ТВ с диагональю больше 40 дюймов и высоким разрешением меньше, чем в Украине. Оксана Ферчук, гендиректор Viasat, считает, что проблема внедрения в Украине эфирного HD-телевидения заключается точно не в телевизорах: «Сегодня существует три группы бизнеса, которые способны активно повлиять на переход в сторону HD: медиа-группы, спутниковые операторы и крупные ТВ-провайдеры, которые могут сделать HD основой своего позиционирования». Вместе с тем, среди участников рынка существует мнение, что переход на HD-вещание ключевыми украинскими телеканалами стопорится не из-за ограниченного количества HD-телевизоров, а из-за неспособности предложить зрителю качественный HD-контент. «С нашей точки зрения главным драйвером скорее является контент, чем технология, при помощи которой он транслируется», ― подчеркивает Анна Михаэлян. Как известно, Украина является одной из немногих стран, где небывалую популярность приобрел кардшаринг, обеспечивающий дешевый доступ к высококачественному HD-контенту. Кроме того, большими темпами растет доля Smart TV в общей структуре продаж телевизоров с высоким разрешением. По данным GfK Ukraine, объемы продаж «умных» телевизоров выросли с 76 тыс. в 2011 до 270 тыс. в 2012 и наверняка эта тенденция сохранится в 2013, поскольку только за первые три месяца текущего года было продано 84 тыс. устройств. Кроме того, доля Smart TV в общей структуре продаж телевизоров в Украине также существенно растет: она увеличилась с 10% в первом квартале 2012 года до 24% в аналогичном периоде 2013 года. При этом аналитики GfK Ukraine прогнозируют стабильный рост объемов продаж и в ближайшей перспективе. Smart TV стал популярным решением для просмотра пиратского HD-контента: такие устройства перепрошиваются для бесплатного просмотра IPTV, torrent- и онлайн-телевидения или обычного просмотра скачанного на компьютер видео. Очевидно, в отсутствие желания, но главным образом возможности конкурировать с высококачественным пиратским иностранным HD-контентом, украинские медиагруппы ждут гораздо большего проникновения HD-телевизоров среди домохозяйств, чтобы их инвестиции в переход на HD-вещание окупилось в сроки, которые бы их устроили. В частности, Оля Ваганова, ответственная за связи с общественностью группы StarLightMedia, в комментарии «proIT» сказала: «Мы готовимся к переходу на HD, покупаем необходимое обородувание. Но сам переход на вещание в высоком разрешении произойдет у нас быстро, как только мы поймем, что у достаточного количества зрителей есть возможность смотреть телевидение в HD. Мы думаем, что это произойдет в 2015 году».

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сьогодні за ранок 2 представника віасата приходило,пропонують підключення, 20 грн.бла-бла-бла, говорять до,чи після,нового року буде тільки платне, цифрове телебачення.

Поясніть будь-ласка,в двух словах,які перспективи подальшого перегляду телебачення (на що переходити?) т2, супутникова- тарілка,чи є якась інша альтернатива?

Зараз підключена "Воля" в загальному - задовільняє!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сьогодні за ранок 2 представника віасата приходило,пропонують підключення, 20 грн.бла-бла-бла, говорять до,чи після,нового року буде тільки платне, цифрове телебачення.

десь вже на форумі була тема про "ходоків" ніби від Віасату, гроші з людей видурювали...

http://board.lutsk.u...rgovii-lohotron та ще якась подібна.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Якщо навіть і без "ходоків", то з Віасатом краще діла не мати!!! Сам переконався, ледве зіскочив з їхнього контракту!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 3 тижня потому...

Аналоговое телевидение в 2014 году исчезнет из эфира

tel.jpg

Национальный совет Украины по вопросам телевидения и радиовещания констатирует в своем решении, что с целью распространения 32 телепрограмм для публичного приема без абонентской платы создана общенациональная сеть цифрового телевещания в стандарте DVB-Т2 (MPEG-4), состоящая из четырех цифровых многоканальных телесетей: МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5.

Теперь на очереди — принятие Национальным советом Украины по вопросам телевидения и радиовещания предложений от лицензиатов относительно отключения средств аналогового наземного телевещания (I квартал 2014 года), подготовка плана поэтапного отключения средств аналогового наземного телевещания с привлечением органов государственной власти (по согласию) на основании предоставленных лицензиатами предложений с учетом уровня обеспечения населения преобразователями цифрового сигнала (II, III кварталы 2014 года), высвобождение радиочастотного ресурса.

Полный переход от аналогового к цифровому формату телевещания на всей территории государства предлагается в 2015 году.

Решение Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания от 11.12.2013 г. № 2338

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

«Зеонбуд» напрашивается на аудит

Очевидная неспособность компании «Зеонбуд» выполнить поставленные перед нею задачи в части перехода на ЦТВ вынуждает медиагруппы искать управу на монополиста. Одним из аргументов в этом противостоянии могут стать результаты независимого аудита покрытия и качества построенной «Зеонбудом» сети ЦТВ. Идея подобного аудита неожиданно возникла в ходе горячих дискуссий на последнем по времени Цифровом Форуме «Цифровое вещание в Украине», состоявшемся 13 сентября 2013 года. Насколько это возможно и какие последствия может иметь для индустрии, редакция ProIT попросила разобраться Романа Химича, эксперта в области телекоммуникаций.

Недостаток всего один: плохо всё

Оператор сети цифрового эфирного вещания, небезызвестная компания «Зеонбуд» воспринимается участниками рынка как обычный для Украины механизм изъятия монопольной ренты. Масштаб преференций, которые в 2010 году получила никому не известной «офшорка», не имеет себе равных в истории отечественных телекоммуникаций. Официальное мнение Нацсовета по телевидению и радиовещанию, неоднократно высказанное его членами, сводится к тому, что данный орган не контролирует ни финансовые, ни технические, ни организационно-правовые аспекты отношений «Зеонбуд» и телеканалов. То есть буквально ничего. При этом бенефициары компании не только не известны, но даже неинтересны отраслевому «регулятору». В своё оправдание члены Нацсовета указывают не несовершенство законодательства, отсутствие полномочий и другие обстоятельства непреодолимой силы.

Фактически «Зеонбуд» получил на откуп один из ключевых элементов рынка — распространение эфирного ТВ-сигнала. Этот способ доставки сигнала охватывает свыше половины населения страны и традиционно рассматривается как ключевой с точки зрения и бизнеса, и политического влияния. В 2015 году, когда государственный Концерн КРРТ прекратит распространение аналогового сигнала, украинские медиагруппы останутся в полной зависимости от доброй воли (или произвола) тщательно законспирированной и бесконтрольной частной структуры. Этот факт обуславливает неустранимый конфликт интересов между ними.

Украинские медиагруппы являются двигателем и становым хребтом отрасли телерадиовещания. Именно они закупают и производят контент, формируют из него законченный продукт и получают деньги за размещение коммерческой рекламы, включая разного рода спонсорские средства. В понимании медиагрупп переход эфирного телевидения на цифровые технологии должен означать а) появление новых возможностей наподобие HD-вещания и б) снижение расходов на трансляцию за счёт возможности передавать намного больше информации в том же диапазоне частот. Их ожидания формирует, например, французский опыт, когда расходы телеканала на трансляцию в сети ЦТВ составляют примерно 7 млн. Евро в год при SD-качестве и 14 млн. Евро за HD.

Вместо этого медиагруппы обнаружили себя в реальности, где фактическое покрытие аудитории цифровым сигналом едва ли не на 30%, а в некоторых областях на все 50% меньше показателей, достигнутых ещё в СССР с помощью аналоговых технологий. При этом руководство «Зеонбуд» и, что ещё хуже, Нацсовет уже отрапортовали об успешном завершении строительства. «Зеонбуд» освоил порядка $134 млн. и дополнительных средств на расширение покрытия у него нет. С точки зрения его законспирированых акционеров единственный реалистичный сценарий предполагает изъятия средств у медиагрупп.

В настоящее время медиагруппы несут двойное бремя, оплачивая одновременно услуги по распространению и аналогового, и цифрового сигнала. При этом, вопреки их ожиданиям и обещаниям производителей оборудования, тарифы на услуги двух вроде бы принципиально разных («цифра» это 21-й век, как никак) сетей ничем не отличаются между собой. Как говорит руководитель центра адвокации и лоббирования Національної Асоціації Мовників (НАМ) Ольга Большакова, «всё, что мы можем сказать по этому поводу – что для стандартной компании за рубежом стоимость услуг трансляции в цифре по сравнению с аналогом упала, у нас она выросла. По нашей скромной оценке тарифы «Зеонбуда» минимум в 4-5 раз завышены. Если быть нескромными – то в 7-8 раз. «Зеонбуд» равняется на тарифы концерна РРТ. При аналогичных затратах концерт РРТ транслирует 1 канал. А «Зеонбуд» – 8, и берет такую же плату, как и РРТ с каждого из восьми. То есть, переплата в 8 раз. Конечно, это приблизительная оценка, так как затраты меняются, и прочие факторы, но картинка понятна». По данным, приведенным в газете «Капитал» один час в сети цифрового монополиста стоит 7,90 грн. (без НДС), в то время как тариф КРРТ составляет 7,76 грн./час.

Наконец, медиагруппы сознают, что остались один на один с ещё одним хищником. Позиция Нацсовета по каждому из мегаскандалов прошлых лет вызывает в памяти слова «жалобное блеяние». В сентябре 2011 года Антимонопольный Комитет начал «исследовать» тарифы «Зеонбуд», реагируя на заявление НАМ. Результаты продолжающегося уже два года исследования по-прежнему окутаны тайной и, как показывают аналогичные случаи, могут оставаться таковыми неопределённое время. В сложившейся ситуации у менеджмента медиагрупп не осталось выхода кроме апелляций к своим собственникам. В свою очередь у тех есть хотя бы умозрительная возможность вступать в торг с владельцами «Зеонбуд». Но для этого им нужны железобетонные аргументы.

Управа на монополиста

Вопрос о фактическом покрытии сети «Зеонбуд» является ключевым, ответ на него обуславливает дальнейшее развитие индустрии и конфликтов между её участниками. Медиагруппы, прежде всего, интересует какая часть нынешних абонентов аналоговой сети КРРТ имеет реальную возможность перейти на ЦТВ. При этом сам по себе критерий «реальной возможности» не так очевиден и требует исследования. Например, во многих случаях размещение антенны на достаточной высоте решает проблемы с приёмом, но высота подвеса связана с его стоимостью и, соответственно, высотой барьера для желающих перейти на ЦТВ.

Позиция «Зеонбуд» и Нацсовета известна: у них всё хорошо, а все сигналы о неблагополучии отвергаются ими как наветы или частные случаи. У медиагрупп не остаётся выхода кроме как за свой счёт провести аудит фактического состояния сети ЦТВ, поручив его авторитетной независимой структуре. Если с покрытием действительно всё так плохо, собственники медиагрупп получат весомые аргументы в «конкретном разговоре по принципиальным понятиям» с «крышей» Зеонбуда. Во время Цифрового Форума было прямо заявлено, что результаты аудита нужны для разговора не с «клерками» из Нацрады, а с их фактическими хозяевами. В частности, был задан вопрос члену Совета Николаю Фартушному о том, как Нацсовет отнесётся к подобной инициативе индустрии. Многословный и не очень конкретный ответ сводился к тому, что идея хорошая, но «надо смотреть». С другой стороны, как справедливо заметил генеральный директор телеканалов М1 и М2 Валентин Коваль, члены Нацсовета никак не могут помешать аудиту, поэтому и разговаривать с ними об этом не нужно.

Кто может взять на себя проведение комплекса работ в рамках подобного исследования? Что именно, какие показатели могут быть его предметом? Какие возможны сценарии развития ситуации? В поисках ответов на эти вопросы были опрошены представители Украинского Государственного Центра Радиочастот (УГЦР), Украинского научно-исследовательского института радио и телевидения (УНИИРТ), ООО “Научно-технический центр “Омнис”, Индустриального Телевизионного Комитета (ИТК) и ряда компаний-производителей измерительного оборудования. ИТК оказался единственной структурой, которая предоставила развёрнутый официальный ответ (см. ниже). Остальные отмолчались или ограничились комментариями «не для прессы».

В целом складывается следующая картина:

1 На сегодняшний день в Украине нет документов, регламентирующих построение и эксплуатацию сетей ЦТВ. До 2010 года УНИИРТ обеспечивал процесс разработки и внедрения национальных стандартов в сфере ЦТВ. В частности, были подготовлены стандарты для DVB-T2 и принят стандарт на DVB-T. После 2010 года финансирование этих работ прекратилось, в связи с чем нормативная база для существующей сети эфирного ЦТВ отсутствует. Попросту говоря, не установлено на уровне государственных либо отраслевых стандартов, что именно можно ожидать и требовать от Зеонбуда, а что - нет.

2 Вопрос о качестве сети имеет несколько аспектов и включает в себя, как минимум, следующие моменты: качество покрытия, качество передачи, качество изображения, качество эксплуатации сети. По каждому из этих аспектов возможны существенно разные подходы и взгляды. В отсутствие общепризнанных норм согласование взглядов по каждому из аспектов является непростой задачей и может быть легко заблокировано.

3 Внутри страны выявлены только две организации, имеющие возможности и опыт подобных исследований: УГЦР и «Омнис». Ни одна из них, судя по имеющимся признакам, не пойдёт на конфликт с влиятельным игроком. Привлечение зарубежных компаний теоретически возможно, на практике это связано с рядом вопросов, которые пока не имеют ответа.

Насколько можно судить, волею «регулятора» и его кукловодов участники оказались рынка в непростой ситуации. На сегодняшний день у них нет возможности провести исследование, имеющее достаточный вес с точки зрения органов власти. С другой стороны, точка зрения этих органов уже вполне ясна, поэтому содержательная дискуссия может проходить разве что в плоскости внеправовых «понятий». Наиболее вероятная линия защиты «Зеонбуда» будет заключаться в обесценивании результатов аудита. Любые данные будут отвергаться как полученные не так, не теми и не там, где нужно. Вполне возможны апелляции к Нацсовету и высшим органам власти с требованиями обуздать и защитить.

Со своей стороны заказчики аудита имеют возможность апеллировать к «лучшему международному опыту». В частности, в отсутствие национальной нормативной базы возможно использовать стандарты и рекомендации международных структур, такие как DVB-T2 standard BlueBook, материалы European Telecommunications Standards Institute (ETSI) и др. Теоретически заказчики аудита могут взять на себя финансирование УНИИРТ в части завершения работы по разработке национальных стандартов. На практике эта возможность наверняка будет заблокирована.

Несмотря на все сложности у медиагрупп нет другого выхода. Несостоятельность «Зеонбуда» означает серьёзное изменение рыночной ситуации. Перспектива потери 20-30% аудитории эфирного вещания даёт новые аргументы в пользу переноса акцентов на другие среды вещания. В частности, на передний план выходит спутниковое вещание как единственное, способное обеспечить полный охват всей территории страны. Возникает вопрос о целесообразности расходов на присутствие в цифровом эфире. Наконец, под угрозой оказываются перспективы эфирного ТВ в целом и существующей модели бесплатного ТВ, которая во многом завязана на эфирное вещание.

Мнение сторон:

Индустриальный Телевизионный Комитет

1. Какие организации в Украине имеют опыт и возможность выполнить исследования качества покрытия сети цифрового эфирного вещания стандарта DVB-T2?

Такую возможность, безусловно, имеет Украинский государственный центр радиочастот, а также любая другая организация, обладающая необходимыми техническими и кадровыми ресурсами. Теоретически, это могут сделать и иностранные компании. Вопрос в первую очередь упирается в отсутствие утвержденных в Украине стандартов вещания в формате DVB-T2, поскольку без них невозможно сформулировать методику проведения измерений и расчет покрытия.

2. Каковы ориентировочные затраты времени на выполнение подобных исследований во всеукраинском масштабе?

Официальных оценок таких затрат никто не проводил. Нужно понимать, что все зависит от ресурсов компании, которая будет выполнять данные работы. Предполагается, что для оценки покрытия сети необходимо провести не менее 100 замеров по каждому передатчику сети, которых на данный момент 164. При самых благоприятных обстоятельствах эти работы можно провести за 3-6 месяцев.

3. В каких пределах находится стоимость подобных работ?

Данный вопрос нами не изучался. Ответить на него скорее всего смогут только вышеупомянутые организации.

4. Какими документами (ТУ, ГОСТ, ОСТ и т.п.) регламентируются вопросы качества в украинских сетях ЦТВ?

На данный момент в Украине нет утвержденного на национальном уровне стандарта вещания DVB-T2. Можно сказать, что на данный момент рынок неофициально руководствуется региональным соглашением «Женева-2006» и документами Европейского института телекоммуникационных стандартов (ETSI), включая стандарт ETSI EN 302 755 (DVB-T2).

5. Каковы критерии оценки этого качества (напряжённость поля, отношение сигнал/шум и т.п.)?

В приложениях к региональному соглашению «Женева-2006» указывается, что основной характеристикой является минимальная напряженность поля.

6. Какими документами регламентируются вопросы исследования качества этой сети? Определена ли методика их проведения? Как они выглядят?

Как указывалось ранее, о существовании такого документа в Украине нам ничего не известно.

proit.com.ua

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

если на передатчиках поставили блоки T2-MI (из-за этого телевизоры LG показывают 24 канала), а на центральном - поставили блок формирования T2-MI - может собираются делать SFN?, возможно дошло или кто то подсказал, что в таком виде цифровая эфирная сеть,которую построили, работает очень плохо и не покрывет значительную площадь государства

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Платный пакет «Зеонбуда» угрожает украинским телеканалам

Общенациональный провайдер эфирного цифрового телевидения «Зеонбуд» тестирует трансляцию платного пакета, состоящего из 20 каналов, преимущественно зарубежных. Запуск пакета в сети по всей стране запланирован на первый квартал 2014 по цене 35 грн. для абонента. Об этом «proIT» сообщил один из участников рынка.Стоит отметить, что о намерении запустить платный пакет Виктор Галич, директор «Зеонбуда», говорил еще в конце 2012. Тогда старт вещания был запланирован на первый квартал 2013, а в пакет из 20 каналов должны были войти РТР, ПКВС (Первый канал. Всемирная сеть), Discovery, Eurosport, National Geografic т др. При этом, в отличие от украинских телекомпаний, которые платят «Зеонбуду» за вещание, зарубежные каналы сами будут взимать плату с «Зеонбуда», т.е. работать по схеме, аналогичной для кабельных и спутниковых операторов. И, по мнению участников рынка, такая бизнес-модель частного монополиста национального эфирного телевидения представляет собой угрозу честной конкуренции на рынке. Как предполагают эксперты, для закрепления на рынке и вытеснения конкурентов «Зеонбуд» может воспользоваться возможностью кросс-субсидирования платного пакета за счет доходов, получаемых от трансляции украинских телеканалов. Несмотря на то, что такие действия противозаконны, доказать на практике факт кросс-субсидирования крайне сложно. Кроме того, конкурентные позиции национального оператора сильны еще и потому что он находится в привилегированном положении, поскольку государство датирует приобретение гражданами цифровых тюнеров. Так в 2012 государство выделило на покупку льготникам 885 тыс. цифровых тюнеров 350 млн. грн., впрочем, в 2013 бюдет не осилил еще 300 млн. грн. для покупки следующей партии устройств. Принимая во внимание текущее положение «Зеонбуда» на рынке и его амбициозные планы, перед началом предоставления программной услуги в виде платного пакета, оператор должен существенно снизить цены на ретрансляцию сигналов для ТВ-каналов, считает Константин Грицак, директор ассоциации «Телекоммуникационная палата Украины»: «Это должно стать хорошей новостью для украинских вещателей». Однако вопросы вызывает не только добросовестность рыночной конкуренции «Зеонбуда», но и в принципе законность трансляции платного пакета каналов частным нацоператором, а также вытеснение из сетки вещания отечественного контента. Ольга Большакова, руководитель Национальной ассоциации вещателей, считает законных оснований для распространения платного пакета у «Зеонбуд» сегодня нет: «Единственный законный способ легализовать такую деятельность ― провести соответствующий конкурс Национальным советом по ТВ и РВ. Но в условиях, когда многие украинские вещатели с действующими лицензиями не имеют возможности продолжить вещание в цифровом формате, для проведения такого конкурса нужно внести изменения в План развития национального телерадиоинформационного пространства Украины. В этих изменениях должно быть прямо сказано, что Нацсовет считает нецелесообразным дальнейшее развитие национального телевидения и отныне приоритетным будет такой контент телепрограмм, который позволил бы их продавать». По словам Ольги Большаковой, такие изменения будут обжалованы в Минюсте и суде, поскольку главным принципом госполитики в сфере телерадиовещания является принцип протекционизма в отношении распространения программ и передач отечественного производства. «Поэтому, я думаю, что «Зеонбуд» выберет какой-нибудь менее законный, но более простой путь коммерциализации эфирного телевидения. Как только станет известен их выбор, можно будет предложить и соответствующую стратегию защиты украинского телевещания», ― отмечает руководитель НАВ. Между тем, в Нацсовете по ТВ и ВР давно знакомы с планами «Зеонбуда» и не разделяют опасений участников рынка. В комментарии «proIT» Владимир Манжосов, председатель Нацсовета, отметил, что сегодня существует как законодательная, так и техническая возможность вещания платного пакета нацоператором. «В пользу этой идеи говорит важность социальной функции провайдера по обеспечению жителей, проживающих за границами крупных населенных пунктов, познавательными и развивающими каналами», ― отмечает Владимир Манжосов. При этом председатель Нацсовета подтвердил, что для вещания платного пакета каналов «Зеонбуду» необходимо будет внести соответствующие изменения в провайдерскую лицензию, что может сделать лишь Нацсовет. Кроме того, Лариса Мудрак заместитель главы Нацсовета, в комментарии «proIT» подчеркнула, что не видит угрозы отечественному контенту со стороны иностранных каналов в возможном платном пакете «Зеонбуда»: «Вы не забывайте, что в кабельном вещании сегодня также очень много иностранных каналов. Те же CNN, новостные каналы и каналы мирового значения интересны зрителю. Мы не можем также об этом забывать». По мнению участников рынка, степень влияния на рынок платного пакета «Зеонбуда» будет зависеть от того, какие каналы войдут в пакет, и будет ли в них размещаться реклама. Если предположить, что в пакет войдут популярные зарубежные каналы Discovery и Animel Planet, то наверняка 1,75 грн. с абонента будет недостаточно, чтобы такие программы транслировались без рекламы. Тем более абонентов у «Зеонбуда» пока немного, а сеть — всеукраинская. В таком случае, украинские телеканалы, которые уже несколько лет оплачивают завышенные в несколько раз тарифы «Зеонбуда», будут вынуждены конкурировать за рекламу с популярными зарубежными каналами. Можно предположить, что многие из них не выдержат такой конкуренции и будут вынуждены уйти с рынка. Константин Грицак считает, что выход «Зеонбуда» с платным пакетом усилит конкуренцию, а «пирог» абонентских денег и средств рекламодателей придется делить уже на большее количество игроков. «Но уже сейчас можно предположить, что в наихудшем положении окажутся небольшие операторы, которые не предлагают своим абонентам новые современные сервисы и очевидно не выдерживают конкуренции с общеукраинскими игроками», ― отмечает Констатин Грицак. Другие участники рынка не видят особой угрозы своему бизнесу в виде платного пакета «Зеонбуда». Оксана Ферчук, генеральный директор Viasat, даже приветствует обострение конкуренции на рынке платного ТВ: «Еще один игрок в сфере платного ТВ, безусловно, позитивное событие. Это расширение предложения для потребителя, это конкуренция, которая позволяет рынку, индустрии, развиваться динамичнее. Главное, на наш взгляд, что бы новый игрок развивал рынок, предлагая качественный контент по рыночной цене и не кросс-субсидировал сервис за счет других источников дохода (бесплатного ТВ)». Анна Михаэлян, руководитель отдела по связям с общественностью «Воля», не считает «Зеонбуд» свои конкурентом: «Наша стратегия нацелена на дальнейшее развитие бандл-предложения «ТВ+Интернет» и интерактивного телевидения, поэтому наша целевая аудитория отличается от пользователей эфирного цифрового телевидения. Как в случае цифрового кабельного телевидения, так и в случае интерактивного телевидения наша компания предлагает более разнообразный и насыщенный контент, поэтому говорить о конкуренции в данном случае не совсем уместно». В свою очередь, большинство из четырех крупнейших украинских медиагрупп не ответили на запрос «proIT». В пресс-службе «Медиа Группы Украина» планы «Зеонбуда» прокомментировали сухо: «Любой провайдер вправе выстраивать свои договорные отношения с правообладателями в рамках действующих законодательных норм. Комментировать чьи-либо возможные намерения, которые не подтверждены фактами, считаем некорректным и, как минимум, преждевременным». Однако пока еще крупные платформы и операторы не прочувствовали на себе все «прелести» конкуренции с нацоператором, продающим пакет по демпинговой цене, в стране уже давно иде процесс ухода с рынка региональных и местных телекомпаний. Финансовые трудности, проблемы с получением или продлением лицензий заставляют сворачивать бизнес отечественных поставщиков контента. И надеятся на поддержку нацрегулятора им не приходится. «Проблема регионального вещания ― это в первую очередь, проблема самого регионального вещания, которое имеет достаточно слабые финансовые возможности, не осуществляет полноценное 24-часовое вещание и мы об этом говорили еще в 2010, с самого начала проекта по переходу на цифровое телевидение», ― подчеркивает Владимир Манжосов.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Припускаю,що в платний пакет ввійдуть канали Футбол 1 та Футбол 2.Ціна впринципі під'йомна, але треба дочекатись офіційної презинтації ,щоб ознайомитись з усім наповненням пакету.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...