Перейти до змісту

Труднощі перекладу чи дебільна українізація?


jack74

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 105
  • Створено
  • Остання відповідь
2 часа назад, Юріч сказал:

 

От цікаво, чому саме летовище? Від слова летати? :) Адже літак, літати, тому логічніше літовище, як на мене.

До речі, коли я вперше чув краєм вуха це слово по новинах, думав що мова йде про якесь кладовище :D.

бо якщо літак впаде на злітно-посадкову смугу, то буде ЛЕтальний випадок :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

6 часов назад, rl72 сказал:

@vaz75, а тобі теми про правопис мало? То ж вроді твоя?

І чьо? Тобі всіх мало, але ж я не зважаю.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

10 годин тому, Nokian сказано:

Ганичко, а поникай но мі чижми.

Перекладеш?

Це не угорська, до речі.

Хоч питання і не до мене.

А що незрозумілого?

Поникай -це подивись, в даному контексті "пошукай"

Чижми -чоботи (до речі угорською).

Повністю, думаю перекладати не потрібно?

 

Для прикладу оце : " Йой, сеґиняшна Маріка - такий у неї чоловік нейдуйдавий! Нич не бірує, лиш на комп'ютерови дурної щолкати. " можна просто в контексті зрозуміти.:) (приклад на швидку з мережі взяв)

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 година тому, vaz75 сказано:

І чьо? Тобі всіх мало, але ж я не зважаю.

 

так вроді така ж тема про те ж саме

чи ти в різних темах будеш розбирати значення різних слів :P

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Только что, rl72 сказал:

 

так вроді така ж тема про те ж саме

чи ти в різних темах будеш розбирати значення різних слів :P

яких слів? ти про що? Я відповідав конкретним людям на конкретні пости. А навіть якщо я й повторився в чомусь, хіба мені це тут щось забороняє робити? Тим паче, що тут не "моя" тема.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

7 часов назад, Nokian сказал:

Чеською , наприклад літак,або такий звичний та рідний декому ,Самолет, звучить Літадло.

І от вони не соромляться , і слух їм не ріже.

І не впадло .

І в Європі.

Якщо це так звучить по чеські то добре.

Так само як автомобіль польською samochod

Вертоліт англійською Helicopter

 

Карта англійською Map.

 

Навіщо русизми змінювати на англіцизми? Тим більш що ті слова вже давно вживаються і всі їх розуміють? Чи треба обов'язково щоб всі говорили на якіхось канадськіх чи закарпатських діалектах? Нічого немаю проти них, але є вже стала граматика, літературна мова, нащо їх ламати?

 

А взагалі то час розставить все по місцях. Якщо слово приживеться то його будуть вживати. Якщо ні то ні.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

55 минут назад, S30 сказал:

Хоч питання і не до мене.

А що незрозумілого?

Поникай -це подивись, в даному контексті "пошукай"

 

Вуйки говорять- позирай

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

5 хвилин тому, vaz75 сказано:

яких слів? ти про що? Я відповідав конкретним людям на конкретні пости. А навіть якщо я й повторився в чомусь, хіба мені це тут щось забороняє робити? Тим паче, що тут не "моя" тема.

 

 

вибач. з телефона погано переглядати тему. тема jack74

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 хвилина тому, romanc сказано:

Вуйки говорять- позирай

 

2 годин тому, romanc сказано:

Злетiти.

 

то ти виявляється не такий вже й кацап росіянин :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

@jack74 щось ти заганяєшся з цією темою. Нормальні українські слова, не "новодєли", не "розчепірки", не "залізки". Майже усі були у використанні весь час, не всі на Волині, але Волинь - ще не вся Україна.

В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

Наприклад, слово "поїзд", нормальне, звичне, так ні, давай придумаємо щось своє! ПОТЯГ! хто кого куди потЯг...

  1.  Потяг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2.  Перейти до:а б Стаття «Потяг». Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К.; Ірпінь: Перун, 2005.
  3.  Перейти до:а б в г д Потяг // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

А "пислосмок" і "порохотяг"? Ну чим "полосос" неугодне? Совецьке?

Кацапське

  1.  Пилосос // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Вгору Пилосмок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Вгору Порохотяг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

Вертоліт - ну звичне і нормальне ж слово - вертикально літає - верто_літ, так ні, давай їм англіцькій "хелікоптєр", лиш би відрізнялось від кацапського... ?

Не "вертикально"

1, Авторство слова «вертолёт» (от «вертится» и «летает») принадлежит Н. И. Камову.

Не "ангіцький!

2, Устаревшее название «геликоптер» было заимствовано из французского языка (фр. hélicoptère) уже в конце XIX века

В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

Бритись - теж якийсь етимолог вирішив, що краще українцям зараз підходить слово "голитись"... Ну яким боком тут "голий"? Ну вживали те "голитись" десь колись наші пращури, коли малоосвідчені були, ну а навіщо його сюди тягти, тим більше логічний ланцюг від поняття "голий" слабенький... Та й сам іменник "бритва" і дієслово "бритись" не заперечуються українськими лінгвістами, але всюди чомусь вирішили "голитися"...

Це слово вживалося завжди, а не тільки пращурами.

Не милися, бо не будеш голитися (Номис, 1864, № 5479);

Верник сидів за столом і ретельно голився перед маленьким люстерком (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 195)

Що ж це ви усі такі вусаті? У нас парубки вашого віку голяться(Олександр Корнійчук, II, 1955, 182).

В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

Борт (літака, корабля) - Облавок - почали по ТВ в новинах використовувати... Я поки допер, ЩО то таке!... Ну чим "борт" вже не влаштовує? Тим більше, що "облавок", це лише частина конструкції борту, а не узагальнене поняття місця перебування.

Такого і я не чув. Але по відношенню до кораблів також не новодєл. 

Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 410); Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Максим Рильський, I, 1950, 242).

В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

Так, зрозуміло, що є незвичні нам літературні слова в українській мові, ну і нехай вони собі будуть літературними, якщо в нас у вжитку вже є звичні нам слова, для чого ж гвалтувати вуха?

Мені взагалі таке не ріже вуха. Можливо тому що я 2 роки жив у Львові. Можна сказати пройшов вакцинацію. Але якраз після Львова я зрозумів, що в нас на Волині багато русизмів, яких не використовують в інших регіонах.

В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

А сьогодні прочитав ще один "шедевр" (і тож треба було на рівному місці втнути!)

Цитата (бо інакше важко зрозуміти значення того "слова"):

Наркоз - то вже вчорашнє! Його лише неуки вживають! А в нас тепер - ЗАНЕЧУЛЕННЯ! IJjgp.gif

Сам же і знайшов, що не новодєл.

В 16.09.2018 в 19:15, jack74 сказал:

Короче, нашо тема - не знаю... Може хто мені пояснить, що я ніц не розумію і є повним йолопом...

А я просто буду викладати сюди отакі "нові" слова

Ще раз повторюся, в нас дуже багато "русизмів" як для україномовного регіону. Не русизмів, в правильному розумінні, а просто російських слів, які ми вживаємо в побуті. Це ж не означає, що треба через Луцьк переписувати український словник. Чи краще внести такі слова в сучасний укр. словник: утюг, роза, білєт, фанарік, бєнзін, тарєлка, стірати, картошка, бо ми в Луцьку в побуті так говоримо?

Тема срачова і не потрібна. Наша солов'їна настільки багата, що є купа синонімів якраз до наведених слів, хоч вживай русизми, хоч ангіцизми. Не бачу жодних проблем.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ще забув написати як старші вчені розповідають як за Союзу укр. мову штучно напічкували рос. словами, щоб зробити схожими, братськими.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

10 минут назад, nickel сказал:

Волині багато русизмів, яких не використовують в інших регіонах.

Мені колись в Харкові сказали: "Вы разговариваете на украинском с русским акцентов" Я ще тоді поржав з цього. А потім подруга дружини(обидві російськомовні) звернула увагу на велику кількість русизмів. З того часу став слідкувати, і дійсно в нас на Волині ледь не половина слів у повсякденному мовленні - русизми. Тепер стараюсь слідкувати і по мінімуму їх вживати. Але, чесно кажучи, важкувато, постіцно крутиться на язиці.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

30 минут назад, nickel сказал:

Ще забув написати як старші вчені розповідають як за Союзу укр. мову штучно напічкували рос. словами, щоб зробити схожими, братськими.

Це, частково, пояснює чому наші емігранти говорять трохи інакше ніж ми, до них русифікація мови не дійшла.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Коли потяг у даль загуркоче,
пригадаються знову мені
дзвін гітари у місячні ночі,
поцілунки й жоржини сумні...

Шум акацій... Посьолок і гони...
Ми на гору йдемо через гать...
А внизу пролітають вагони,
і колеса у тьмі цокотять...

Той садок, і закохані зори,
і огні з-під опущених вій-
Од проміння і тіней узори
на дорозі й на шалі твоїй...

Твої губи — розтулена рана...
Ми хотіли й не знали — чого...
Од кохання безвольна і п'яна,
ти тулилась до серця мого...

Ой ви, ночі Донеччини сині,

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

10 годин тому, nickel сказано:

@jack74 щось ти заганяєшся з цією темою. Нормальні українські слова, не "новодєли", не "розчепірки", не "залізки". Майже усі були у використанні весь час, не всі на Волині, але Волинь - ще не вся Україна.

ти взагалі мене читав уважно? Я й не писав, що ВСІ вони новопридумані

On 16.09.2018 at 19:15, jack74 сказано:

Так, зрозуміло, що є незвичні нам літературні слова в українській мові, ну і нехай вони собі будуть літературними, якщо в нас у вжитку вже є звичні нам слова, для чого ж гвалтувати вуха?

...

Ще куди не йшло, коли якесь нове слово, нове поняття, котрого раніше не існувало в нашій мові, тут ще можна було б зрозуміти, а просто видряпувати оті малозрозумілі забуті слова, щоб ...? От щоб ЩО?

 

10 годин тому, nickel сказано:

Тема срачова і не потрібна. Наша солов'їна настільки багата, що

:0043:

On 16.09.2018 at 19:15, jack74 сказано:

Я розумію, що потрібно плекати рідну мову, берегти її автентичність, ну але

...

Короче, нашо тема - не знаю... Може хто мені пояснить, що я ніц не розумію і є повним йолопом...

А я просто буду викладати сюди отакі "нові" слова

:0003:

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А ось так змінювали нашу мову. Питання чи варто нам з цим змиритись і вживати вигадані для нас слова чи все ж вернутись до рідної мови.

СвÑÑлина вÑд Sergii Kots.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

мову треба, не вертати, не змінювати, не крутити, як чорт сонцем, а доповнювати, то максимум. А не вкручувати, в основному, закарпутсько франківський діалект й називати це істинно українською мовою

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

20 часов назад, nickel сказал:

@jack74 щось ти заганяєшся з цією темою. Нормальні українські слова, не "новодєли", не "розчепірки", не "залізки". Майже усі були у використанні весь час, не всі на Волині, але Волинь - ще не вся Україна.

  1.  Потяг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2.  Перейти до:а б Стаття «Потяг». Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К.; Ірпінь: Перун, 2005.
  3.  Перейти до:а б в г д Потяг // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Кацапське

  1.  Пилосос // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Вгору Пилосмок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Вгору Порохотяг // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Не "вертикально"

1, Авторство слова «вертолёт» (от «вертится» и «летает») принадлежит Н. И. Камову.

Не "ангіцький!

2, Устаревшее название «геликоптер» было заимствовано из французского языка (фр. hélicoptère) уже в конце XIX века

Це слово вживалося завжди, а не тільки пращурами.

Не милися, бо не будеш голитися (Номис, 1864, № 5479);

Верник сидів за столом і ретельно голився перед маленьким люстерком (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 195)

Що ж це ви усі такі вусаті? У нас парубки вашого віку голяться(Олександр Корнійчук, II, 1955, 182).

Такого і я не чув. Але по відношенню до кораблів також не новодєл. 

Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 410); Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Максим Рильський, I, 1950, 242).

Мені взагалі таке не ріже вуха. Можливо тому що я 2 роки жив у Львові. Можна сказати пройшов вакцинацію. Але якраз після Львова я зрозумів, що в нас на Волині багато русизмів, яких не використовують в інших регіонах.

Сам же і знайшов, що не новодєл.

Ще раз повторюся, в нас дуже багато "русизмів" як для україномовного регіону. Не русизмів, в правильному розумінні, а просто російських слів, які ми вживаємо в побуті. Це ж не означає, що треба через Луцьк переписувати український словник. Чи краще внести такі слова в сучасний укр. словник: утюг, роза, білєт, фанарік, бєнзін, тарєлка, стірати, картошка, бо ми в Луцьку в побуті так говоримо?

Тема срачова і не потрібна. Наша солов'їна настільки багата, що є купа синонімів якраз до наведених слів, хоч вживай русизми, хоч ангіцизми. Не бачу жодних проблем.

 

 

:D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 годин тому, MANJAK11 сказано:

мову треба, не вертати, не змінювати, не крутити, як чорт сонцем, а доповнювати, то максимум. А не вкручувати, в основному, закарпутсько франківський діалект й називати це істинно українською мовою

 

спеціаліст по діалектах?

а мову й доповнюють і розвивають, якраз тими словами, які у неї забрали.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Та в нас на Волині дійсно купа русизмів, російских слів і т.п. Сам майже кожного дня, коли пишу щось в неті, звертаюсь до перекладача гугл рос-укр)). От сьогодні, наприклад, не міг згадати як буде по-українськи "хвастатись", адже в побуті я саме так говорю). Просто не помічаєш того. Писати намагаюсь по-українськи чистіше, а коли говориш, то на автоматі, не замислюєшся...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Шо віте тута говоріте всякі кошелі.

Нам в Ковлє і так усе добре при совєтах.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 час назад, rl72 сказал:

 

спеціаліст по діалектах?

а мову й доповнюють і розвивають, якраз тими словами, які у неї забрали.

ти спеціаліст ? з тобою консультуватись, перед тим, як щось писати ? А не пішов би ти в сторону фьодрча

да, да, бачу, як її доповнють. Правопис мінали вже десь три рази, не ДОПОВНЮВАЛИ, а МІНЯЛИ. Але бля, нафіг от я рослині щось доказую

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

9 хвилин тому, MANJAK11 сказано:

ти спеціаліст ? з тобою консультуватись, перед тим, як щось писати ? А не пішов би ти в сторону фьодрча

да, да, бачу, як її доповнють. Правопис мінали вже десь три рази, не ДОПОВНЮВАЛИ, а МІНЯЛИ. Але бля, нафіг от я рослині щось доказую

 

рівень розвитку "базар-бидло" - це максимум для тебе.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...