Про це інформують міністерства оборони Азербайджану та Вірменії. У вірменському відомстві заявили, що 1 вересня о 07:50 військові сили Азербайджану відкрили вогонь. Повідомляється, що азербайджанські збройні сили використовують стрілецьку зброю та міномети. Станом на 14:15 інтенсивність вогню азербайджанської армії знизилася на вірменських позиціях Сотк і Норабак. Унаслідок обстрілу в напрямку позицій в районі населеного пункту Сотк, дві людини загинули та щонайменше одна поранена. "Азербайджанський проповідник поширює неправдиву інформацію про велику кількість зброї. Поширюючи таку неправдиву інформацію, азербайджанська сторона створює інформаційну базу для продовження наступних викликів", - заявили у міністерстві оборони Вірменії і опублікували нібито відеодоказ своїх слів. Водночас у міністерстві оборони Азербайджану повідомили, що підрозділи вірменських збройних сил, розгорнуті на Зодському напрямку Басаркечярського району, застосували стрілецьку зброю різних калібрів, міномети, артилерійські установки та ударні БПЛА по позиціях на території Калбаджарської області. Унаслідок цього двоє азербайджанських військовослужбовців отримали поранення. За даними міноборони Азербайджану, Вірменська сторона зосереджує додаткову військову техніку та живу силу поблизу кордону. "Вірменська сторона поширює дезінформацію з метою створення підґрунтя для подальших провокацій і тим самим формування хибної думки серед міжнародної спільноти. Ми заявляємо, що вся відповідальність за напруженість, що виникла, і її наслідки лежить на військово-політичному керівництві Вірменії", - додають в азербайджанському відомстві. Конфлікт щодо Нагірного Карабаху Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років, кінця 1980-х років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірнокарабаською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії. Під час збройного конфлікту 1988-1994 років у сепаратистському регіоні загинуло 30 тисяч людей. Нагірний Карабах і кілька прилеглих районів Азербайджану перейшли під контроль вірменських збройних сил. В результаті сотні тисяч людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами. У листопаді 2020 року, після чергового загострення ситуації, Азербайджан взяв під контроль райони навколо Нагорного Карабаху та символічне місто Шуша (Шуші). На наступний день після захоплення Шуші прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни в регіоні. За умовами договору за Вірменією і Азербайджаном закріплені території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розгорнуто російську миротворчу місію. З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди. 14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів. 22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини. Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірно-Карабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США. 29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати. 5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду.  

Читати повністю