Лінія фронту на півдні Головна увага зараз прикута до нашого наступу на півдні. Генеральний штаб ЗСУ зранку 29 серпня повідомив про успіх Сил оборони у напрямку Новоданилівка - Вербове та закріплення на досягнутих рубежах, проте без деталей. Хоча ми знаємо, що зараз рух на південь від звільненого Роботиного у напрямку Новопрокопівки, Вербового й далі до Токмака є одним з важливих напрямків українського наступу. <img alt="" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/302000_303000/302871_photo_5434010069512604798_w_new_1920x1080_0.webp"> Коли йдеться про наступальну операцію, то критеріїв оцінки може бути декілька. І я хотів би про це трошки сказати. З 4 червня від Оріхового до Роботиного ЗСУ пройшли десь девʼять кілометрів, пробившись по мінах до основної лінії оборони противника. Програма максимум - це вихід до узбережжя Азовського моря. Тут за оцінками десь до 80 км на різних ділянках. Отже, виходить, що ще битись і битись, але є нюанси. Потрібно зважити на одну деталь - ворожа логістика на півдні. Усе забезпечення РФ на південному напрямку тримається на залізничному сполученні, яке проходить по лінії Василівка - Мелітополь - Токмак - Камʼянка - Волноваха. Також ще є автомобільний шлях вздовж Азовського узбережжя. Якщо українські сили просунуться від нинішніх позицій десь ще на 15-20 км, зокрема блокуючи Токмак, то це дасть можливість зруйнувати транспортні шляхи РФ зі сходу на захід. І це суттєво пригнічує здатність російської армії мобілізуватися й воювати. Це важлива програма мінімум. Але далеко не все вимірюється кілометрами під час військових операцій. Насамперед кожна військова операція скерована на знищення бойового потенціалу противника, його живої сили й техніки. Бо мертвий ворог на позиції точно вже не повернеться. Що з цим у нас на півдні? Формально загарбник має перевагу у живій силі, але вона розтягнута по всій протяжності фронту у 170 км. Місце ударів далі обирає зараз українська сторона, а ворог вимушений шукати шляхи компенсації втрат. Що тут трапилось за останні кілька тижнів? Насамперед на захист того ж Роботиного, десь місяць тому, було спочатку передислоковано російську 7-му десантно-штурмову бригаду з Херсонщини. А тиждень тому на південь так само під Роботине вже з Луганщини було перекинуто два полки 76-ї десантно-штурмової бригади, яка вважається найбільш боєздатною у складі російської армії, і розглядається  як оперативний резерв. Це свідчить про те, що наступ України цілком справляється з завданням знищення ворожої сили. І у противника немає іншого шляху, як затикати дірки такими перекиданнями. Чому саме десантно-штурмові бригади? Тут є нюанс, який вкрай важливий. Тому що десантники й морпіхи - це ті підрозділи, які ще зберігають наступальний потенціал. За логікою противника, він мав зберігати ці десантно-штурмові бригади на самий крайній випадок. Це означає, що зараз ворог перекидає підрозділи під Роботине, які належать до оперативного резерву. А це говорить про те, що ворожі резерви виснажуються. Цих десантно-штурмових і десантних бригад у противника лише чотири. Дві з них вже перебувають на південному напрямку, намагаючись утримати Роботине, а дві дивізії й кілька бригад намагаються воювати під Бахмутом. Усі найбільш боєздатні війська російської армії вже перебувають на лінії фронту. Потенціал ворога й далі накопичувати резерви дуже обмежений. Висновок - мета ЗСУ полягає у максимальному знищенні ворожої сили та у просуванні до нових рубежів, щоб зайняти кращі позиції для наступних етапів бойових дій. Сподіваємось на це й допомагаємо ЗСУ тим, чим можемо. Тому що бойові дії - це те, що спирається на можливості українського війська й українського суспільства. Нюанси використання дронів на полі бою А далі до іншої теми, яка так повʼязана з озброєнням, потенціалом й іншими речами, які відчуваються на полі бою. Зараз всі говорять, що це війна й артилерії, і безпілотників. За висновками одного з британських інститутів Україна щомісяця витрачає або втрачає приблизно до 10 тис. безпілотників різних типів. Євген Максименко, керівник проєкту "ComBat Vision" зауважив, що дрон - це не лише літаюча камера на керуванні, а система, яка здатна автоматично визначити координати обʼєктів, вимірювати відстані та азимути між точками на землі. Так сталося, що ми женемося за кількістю, а не спроможностями цих апаратів. У результаті маємо велику кількість дронів, які легко втратити, загубивши візуальну орієнтацію у просторі. Тому що пілоти орієнтуються самостійно, без технічних засобів. Більшість цивільних дронів не вміють орієнтуватися у просторі. Наприклад, дрон Mavic - це серійний дрон з дуже якісною картинкою, великою дальністю польоту. Але інколи треба мати дрон з гіршою картинкою й дальністю, який має певні технічні засоби, що дозволяють йому працювати у режимі подавлення РЕБ і орієнтуватися на місцевості. Тобто одна з причин втрати дронів, особливо взимку, це втрата візуальної орієнтації. Також великий відсоток йде від збиття "дружніми військами", тому що ніхто не розуміє чиї ці дрони, ворожі чи наші літають навколо. Також ми не можемо визначити координати власних дронів і не можемо на автоматизованих системах показувати координати своїх дронів. Керівник проєкту "ComBat Vision" підсумував, що потрібно  робити ставку не лише на закупівлю сотень тисяч дронів,  а й на побудову єдиної системи взаємодії користувачів і дронів, також передачі інформації між цими дронами не у точковому вигляді, а системно. Цього на тактичному рівні поки що немає. Гібридні дії РФ у Польщі А далі поговоримо про гідридні дії нашого ворога у сусідніх країнах. Йдеться про те, як Росія намагається діяти у Польщі, через яку Україна отримує приблизно 80% постачання військової закордонної допомоги. Минулого тижня у Польщі трапилося декілька подій, які можна трактувати як спроби РФ ускладнити або повністю перервати постачання озброєнь через логістичні напрямки до України. Зокрема у польському місті Жешув на минулому тижні стався спалах небезпечного легеневого захворювання, яке має високий рівень смертності. Жешув – це транспортний хаб поблизу з кордоном України. До речі, це місто прикривається навіть комплексами Patriot, аби закрити його від потенційних ворожих атак. Хоча, як ми знаємо, ворог боїться діяти проти країн НАТО. Але водночас противник використовує різні групи шпигунів, які намагаються ускладнити ситуацію з постачанням українського озброєння. Агенція внутрішньої безпеки Польщі проводить розслідування і розглядає варіанти, що спалах цієї хвороби міг бути спричинений у тому числі й шляхом навмисного втручання у систему водопостачання Жешува. І не виключають варіантів, що це можуть бути злочинні дії з боку РФ. Попередні висновки до цієї ситуації прокоментував польський експерт із міжнародних питань, керівник Центру "Польща-Україна" Даріуш Матерняк. Пан Даріуш розповів, що такі випадки відомі й у Жешуві, і як мінімум ще у двох польських областях. На цей момент є висновок, що ця ситуація не виникла у наслідок діяльності спецслужб РФ або якоїсь іншої країни. На сьогодні ситуація виглядає природно, яка спричинена дуже сильною спекою, бо так може статися за таких умов. Однак остаточних висновків ще чекаємо до завершення розслідування Агенцією внутрішньої безпеки. Польський експерт розповів деталі щодо випадків на польських залізницях, коли зупинилися десятки потягів. Система управляння поїздів у більшості вже застаріла у Польщі. Однак є і певна активність людей, які працюють на спецслужби РФ та стежать за рухом поїздів. А у нещодавніх інцидентах вони спробували зупинити рух на залізниці і їм це частково вдалося. Деякі люди затримані й чекають допитів. Великої загрози у тому, що відбулося, можливо, і немає. Але ми спостерігаємо за такою активністю вже досить довго, з літа попереднього року. Поліція, Агенція внутрішньої безпеки та спецслужби пильно слідкують за залізничним сполученням, через яке відбувається постачання допомоги Україні.

Читати повністю