Здоровий глузд диктує відповіді: - стати якісно кращими; - ефективніше використовувати ресурси, які маємо; - отримати переважливу підтримку союзників. Для розв'язання цих задач маємо організуватися так, щоб якнайкраще розпорядитися тим, що маємо — і послати союзникам сигнал про те, що ми є природною частиною вільного світу. Сун Цзи вчив, що питання ведення війни та досягнення перемоги — це питання організації. Тобто, побудови такого звʼязку між наявними елементами, який забезпечить якнайкращий результат. Притому елементами є і матеріальні ресурси, і готовність людей жертвувати власністю, здоровʼям і життям для Перемоги, і здатність системи управління реагувати на виклики та спрямовувати всі ці ресурси куди потрібно. Читайте також: У нас як не було, так і нема стратегії перемоги Ми бачимо, що українська влада змушена реагувати на теми, які отримали суспільний розголос та позначаються як важливі нашими союзниками. Оскільки критерії й у суспільства, і у союзників спільні й виходять з необхідності Перемоги — проблемні теми вони визначають практично тотожно. Корупція, неефективність і непрозорість управління. Влада намагається реагувати на ці виклики, створюючи картинку "простих рішень", які мають задовольнити емоційно. Але зачарування чиїмось показовим вигнанням швидко вивітрюється — бо проблеми спецефектами не вирішуються. Натомість питання організації належного управління вирішуються, якщо рішення відповідає трьом критеріям: 1. Справедливість. Покарання має знаходити винуватих, а не призначених на цю роль владою. До розв'язання проблем мають залучатися ті, хто здатен їх вирішити, а не кому хочуть уділити вигідний шмат. А щоб це не лишалось благим побажанням — і відповідальність, і залучення до роботи мають здійснюватись прозоро. І підхід до всього і всіх має бути рівним. Верховенство права і "закон один для всіх" - про це. Читайте також: Вже не Кремль веде війну, а війна веде Кремлем 2. Ефективність. Проблема — це невідповідність результату поставленій цілі, а не факт, що про це стало відомо. Розв'язання проблеми — це не спецефект, не замітання під килим і не перемикання уваги. Це усунення причин, через яку результат не відповідає цілі. Результат — критерій правильності. Не соціологія підтримки. 3. Взаємодопомога. Солідарність. Вони потрібні на всіх рівнях — від пріоритетів виділення грошей на армію і виробництво, до ставлення до ветеранів і одне до одного. Джерело Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю