Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вирішив зустрітися з усякими блогерами. Поговорити за життя, мобілізацію та перемогу. І так трапилось, що серед людей пристойних затесались гниди.Цитую Андрія Качора, нині військовослужбовця: "З величезним здивуванням довідався, що на зустрічі Головкома з "блогерами та військовими експертами" був присутній такий собі Валентин Гладких. Я був щиро впевнений, що це тіло після 24 лютого зникло ген за обрієм, бухає денатурат і більше ніде не продукує публічно свій маразм. Але ні. Стоїть на фото прямо за правим плечем пана Сирського.Я нагадаю, що це за персонаж. За кілька днів до 24 лютого 2022 року під час шоу "право на владу" на 1+1 (випуск, до речі, тоді називався "панічна атака") Валентин гладких видав дуже емоційний спіч, звертаючись до українців. У ньому він відверто глузував з тих, хто очікував повномасштабного вторгнення Росії. І намагався заспокоїти українців буквально такими сентенціями: "Деякі категорії населення будуть інтерновані, деякі арештовані. Проти когось будуть вжиті репресії. Когось відженуть в Бабин Яр і розстріляють навіть. Але більшість населення просто, короче, поженуть працювати, платити податки й життя буде йти своїм плином!". І справді — 14 лютого 2022 року був такий ефір, де згаданий експерт переконував, що розстріли активістів та інтелігенції — то така звична справа, як вийти за пивом у супермаркет. Читайте також: Стати Джоном Макклейном. Як утримати глузд під ядерними погрозамиДивно, що легалізація специфічних осіб на заходах у Головнокомандувача ЗСУ відбувається на тлі двох цікавих новин про мрії Росії зробити тут геноцид і остаточно розв'язати українське питання. Перше — російське Міноборони витягло знову карту про три сорти українців. І трошки її адаптувало з ідеєю продати американцям. Цікаво, що українців 2 сорту суттєво побільшало. А друге — українська розвідка дізналась, що всі ці три сорти завʼязані на тому, аби вчинити геноцид по-новому. Очільник ГУР МО Кирило Буданов під час виступу на форумі "Геноцидні практики РФ в Україні: від Голодомору до російсько-української війни" перелічив, кого окупанти вважають найбільшими ворогами: "До розстрільних списків мали увійти вчителі української мови, літератури, історії, ветерани АТО, журналісти, науковці, письменники, священники Православної церкви України та інших конфесій, які підтримували Україну, громадські й політичні діячі, очільники органів державної влади та самоврядування".Розвідник уточнив, що російські окупанти заздалегідь отримували інструкції щодо розташування колективних могил. Певно, це і мали бути ті самі розстріляні в Бабиному Яру за версією тих самих політологів з ефіру "Право на владу" у лютому 2022 року. Читайте також: Війна нервів, ядерний удар і конвенційна війнаА що б було з іншими українцями, спитаєте ви?Цитую інтервʼю для УП колишнього секретаря РНБО Олексія Данілова за квітень 2024 року. "6 вересня 21 року вийшла стаття Шойгу (міністра оборони РФ, – ред.), яка називалася "Про нові міста Сибіру". (…) Уважно її тоді прочитавши, ми розуміли, що бажання коштом (…) нашої країни будувати Сибір, (…), у них ніколи не зникне. Шойгу просто озвучив цей план – побудувати від 3 до 5 великих міст від 300 тисяч до мільйона населення, і, відповідно, це мають бути українці. Усі повідомлення, які нам надавала розвідка партнерів, були про концтабори, фільтраційні табори, а також фізичне знищення президента та вищого політичного керівництва на першому місці". І тут же самі автори з Росії дивувались, а звідки взяти скільки людей. Якщо за Уралом скільки трудових ресурсів не живе. Тож можна припустити, що окремі топполітики посміхались на тому ефірі, де новоспечені "військові експерти" розказували, що розстріли в Бабиному Яру, — то нічого страшного. Всі все знали. Утім, не попереджали українських громадян, аби "не було паніки".Те, що Росія завжди прагнула знищити українців — фізично або на будівництві в Сибіру — не новина. Та попри все, — це додатковий штрих до портрета, хто і як готувався до війни. І хто саме ходить до пана Сирського під виглядом патріотичних блогерів. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати повністю
