По-перше, вибори відбулись тільки у двох землях колишньої НДР. Там відсоток ліваків був традиційно високим. Щодо росту крайніх правих — ну, тут варто згадати історію. Комуністичні органи Східної Німеччини формувались з колишніх нацистів, тому корені залишились і паростки пішли. По-друге, раджу не впадати у відчай, а подивитись на результати цих земельних виборів в порівнянні з 2019 роком і проаналізувати стан справ. Дані є в прикріплених таблицях. Я бачу, що в цих землях найбільше політично постраждали комуністи з Die Linke, чиї голоси перейшли до BSW. На баланс антиукраїнських сил в лівому спектрі це сильно там не вплинуло - Die Linke завжди були відверто промосковські та агресивно налаштовані до України. Читайте також: Шарій для качків. Як депутат Дмитрук допомагатиме російській пропаганді за кордоном А от щодо росту AfD - це явно реакція на наслідки імміграційної політики, яка відчутно змінила Німеччину і не всім це сподобалося. Питання України для цієї партії не є в пріоритетах, але AfD є націоналістичною силою і їм лише треба чітко дати зрозуміти негативні наслідки поразки України для Німеччини і Європи загалом. А тут є що нагадати на історичних прикладах. Єдиний висновок — зовнішня інформаційна політика України має бути сформована нарешті з головою, а не на відкатах з російськомовних медіа. Дипломатія теж повинна бути демонополізована Офісом президента і негайно. Життєво важливо комплексно працювати як з істеблішментом Німеччини, так і з виборцями, з суспільством. Вони не будуть думати про Україну щодня, бо це не їхня держава, але в сухому залишку завжди мають згадувати про можливі катастрофічні проблеми для своєї країни у разі посилення Росії коштом України. Поки вони чіткої картини досі не мають. Великі вибори в Бундестаг будуть наступного року. Час у нас поки ще є. Як і всі шанси його змарнувати. Джерело Про автора. Володимир Ар'єв, народний депутат України Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю