Про це інформують Господарський cуд міста Києва та Міністерство культури. "Суд ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову Чоловічого монастиря УПЦ МП про визнання недійсним правочину щодо позбавлення його права користування майном", - йдеться в заяві. Нагадаємо, у березні цього року УПЦ Московського патріархату подала до суду позов до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" про скасування договору, який вони уклали. За цим договором релігійна організація могла безплатно користуватися культовими будівлями та іншим майном, яке належить державі. Але заповідник відмовився від цього договору односторонньо. УПЦ МП прагнув, щоб суд визнав цю відмову незаконною та повернув їм право на користування майном. "Дослідивши матеріали справи №910/4552/23 в судовому засіданні 9 серпня 2023 року за результатами слухання по суті, Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі", - додають в заяві суду. Ситуація у Києво-Печерській лаврі 10 березня стало відомо, що Києво-Печерська лавра розриває договір про оренду будівель із УПЦ МП і вимагає звільнити приміщення. 29 березня УПЦ МП мала покинути Києво-Печерську лавру. На території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду заповідника. У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ МП, її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври. Наступного дня стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники УПЦ МП не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Також митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври. Того ж дня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври. Наступного дня парафіяни та представники УПЦ МП вдруге не пустили до Києво-Печерської лаври комісію Міністерства культури. Також в УПЦ МП заявили, що немає юридичних підстав вважати недійсною угоду про користування.  Пізніше митрополит московської церкви Павло Лебідь отримав підозру. Після того у розташованій неподалік від Києва резиденції митрополита розпочався обшук. А Шевченківський районний суд міста Києва за підсумками проведення закритого засідання у справі митрополита церкви Московського патріархату Павла (Петра Лебедя) виніс рішення про його домашній арешт в цілодобовому режимі.  29 травня митрополиту Української православної церкви Московського патріархату, екснаміснику Києво-Печерської лаври Павлу до 1 липня продовжили домашній арешт. Пізніше арешт продовжили ще на 2 місяці.  12 червня у Мінкульті повідомили, що УПЦ МП не звільнила 79 об’єктів Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів – тепер їх змусить це зробити суд. 1 липня Мінкульт прийняв рішення про обмеження доступу ченців УПЦ МП до приміщень Лаври, а також опечатання тих корпусів, де немає монахів. Вже 4 липня комісія Мінкульту прибула перевірити та опечатати вивільнені корпуси Нижньої лаври, натомість представники та парафіяни УПЦ МП намагалися зірвати її роботу. 5 липня у Лаврі ввели обмеження на вхід. 9 липня поліція дозволила прохід вірян УПЦ (МП) лише за паспортами. 4 липня Білоруська православна церква заявила, що готова прийняти монахів УПЦ МП з Києво-печерської лаври "у разі їх насильницького виселення". 13 липня СБУ викрила нові факти протиправної діяльності настоятеля Києво-Печерської лаври митрополита Павла Лебідя. А вже 14 липня суд змінив запобіжний захід митрополиту УПЦ МП на тримання під вартою. 28 липня до Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом. 

Читати повністю