Чи буде Валерій Залужний наступним президентом? Дослідження агенції Социс стверджує, що має всі шанси, тому що його рейтинг значно вищий від рейтингу чинного президента Володимира Зеленського. Але чи хоче Валерій Залужний бути наступним президентом? Про це замислилися дуже багато людей, почувши про його призначення послом до Великої Британії. Про це призначення говорили давно і стверджували, що Залужний ніколи не погодиться ані на пропозицію стати послом, ані на будь-яку іншу державну пропозицію, тому що готуватиме себе до великої місії очолити країну. Проблема лише в тому, що найближчим часом жодні вибори не передбачаються, тому що поки йде війна, агресор знищує наші міста і наші Збройні Сили боронять Україну, проводити вибори просто неможливо.  Залужний: від посла до президента і до чого тут Черчилль Чи буде Валерій Залужний наступним президентом і чи хоче він ним бути? Коли ми дивимося на Залужного, бачимо впевненого, симпатичного, схожого на Черчилля чоловіка, який підіймає два пальці вверх так, як це робив Черчилль, схожий на нього і зовні, і за вчинками. Саме Залужний очолював ЗСУ, коли вони зробили, здавалося б, неможливе: відкинули ворога з більшості територій України, яка була окупована РФ - Київщини, Харківщини, частини Херсонщини та багатьох інших регіонів. Але жодного разу під час всієї цієї боротьби Валерій Залужний не сказав якогось поганого слова про Володимира Зеленського. Жодного разу не критикував чинну владу. Так, він робив вчинки, які чинній владі не подобалися. Він публікувався в західних медіа, але разом з тим не давав інтерв'ю тут, на заборону офісу президента. Він виходив на пряме спілкування із зарубіжними партнерами, але робив це дуже акуратно, весь час питаючи дозволу, і взагалі поводився максимально лояльно. Але саме через такі високі рейтинги був неугодний значній частині працівників офісу президента. Вони про це відкрито чи приховано говорили, публікували бруд про Залужного в телеграм-каналах, натомість його популярність продовжувала зростати. І популярність така дивна: працює собі чоловік, так, робить геройські вчинки, але жодним своїм вчинком чи словом не показує, що хоче починати політичну кар'єру, а людей, які вірять в його політичну кар'єру і навіть в його перемогу, стає все більше й більше. Це продовжується і зараз. Вже після своєї відставки з посади головнокомандувача Збройних Сил, Залужний теж нікому не обіцяв, що не буде приймати пропозиції президента Зеленського, які б ці пропозиції не були. Всі цього очікували. Всі думали, що зараз у нас з'явиться новий лідер опозиції. Але чи час з'являтися новому  лідеру опозиції, чи буде заважати призначення до Великої Британії Валерію Залужному згодом, якщо в нього є бажання взяти участь у президентських виборах? Я думаю, жодним чином це не заважатиме, тому що в умовах війни всі працюють на єдину країну. І президент, і ті, хто ним не дуже задоволений, і ті, ким він не дуже задоволений. І Валерій Залужний - не виключення. Посада посла у Великій Британії - шанована, передбачає дуже велику відповідальність. І, зокрема, це стосується постачання зброї та стосунків з нашим найвідданішим союзником - Великою Британією і найсильнішим союзником - США, які завжди координували свою політику з Великою Британією. Тому применшувати значення цієї посади я б не став. Чи може після цієї посади Валерій Залужний повернутись і взяти участь в політичній діяльності? Звичайно, ніхто йому не забороняв. Навпаки, якщо він матиме серйозні успіхи в міжнародній діяльності, то ще більше українці його підтримуватимуть. Згадаймо відомий приклад генерала де Голля: він очолив Францію лише через те і в тому числі через те, що мав величезну підтримку Вінстона Черчилля і Великої Британії. От саме на таке місце, де можна отримати цю величезну підтримку, і делегував Володимир Зеленський Валерія Залужного. Хоча чи делегував, ми теж не знаємо, тому що агремана немає, указу немає - тут невідомих більше, ніж можна собі уявити.  Ще один цікавий суспільний феномен: ніхто не знає, чи піде Залужний в політику. Ніхто не знає, чи хоче він бути президентом. Ніхто не знає про його стосунки з чинним президентом, але всі хочуть бачити його успіх. Отже, успіху йому ми побажаємо.  ЄС зацікавлений в українській продукції  Комітет Європарламенту затвердив продовження транспортного безвізу. Це означає, що українські продукти і товари й далі абсолютно прозоро, без додаткових обмежень, будуть поступати в країни ЄС. Як так, здивуєтеся ви, адже, здається, всі європейські фермери були проти України. Поляки блокують кордон. Польща - така сильна країна, так багато говорила про те, що обійдеться без українського зерна, яке конкурує з польським, і от раптом комітет Європарламенту голосує за продовження безвізу. Чому? Тому що в Європі не одна Польща. Тому що Польща неспроможна задовольнити всі потреби ЄС. Польща зробила дуже правильно, що під тиском українських журналістів, які вперше повідомили про те, що вона закуповує певні продукти сільського господарства в Росії, Білорусі, проголосувала за обмеження привозу таких товарів з РФ та Білорусі. Але разом з тим польський парламент не може заборонити парламенту Іспанії, Голландії чи Італії, які потребують українського зерна, його не купувати. А чому потребують? Тому що українське зерно якісне, тому що в них є багато худоби, яку треба чимось годувати. І коли до них потрапляє якісне українське зерно за розумною ціною, то їхня економіка підіймається. Країн, які виграють від інтеграції України в Європу, набагато більше, ніж тих, хто остерігається нашої конкуренції. Тим більше якщо для такої конкуренції немає серйозних підстав, як це відбувається в наших стосунках з Польщею. Сподіваюся, що це стане першим кроком до розв'язання загальної проблеми з європейської інтеграції (нам треба буде проводити ще багато перемовин, але все це відбуватиметься поступово і не так швидко). Обрубати руки російській церкві Ми вже зробили перший крок на шляху до заборони російської церкви. Парламентський гуманітарний комітет, в якому я працюю, прийняв цілу низку моїх поправок до урядового закону, який раніше був беззубим. І ми рекомендували парламенту прийняти в цілому цей законопроєкт щодо заборони російської церкви. На рівні комітетів ми вже все зробили. Тепер питання залежить лише від того, коли більшість захоче поставити на голосування законопроєкт про заборону російської церкви і підтримає його в залі. Але чи підтримає? Ми бачимо величезну кількість лобістів російської церкви. Ми бачимо, як російська церква намагається і далі підтримувати ФСБ, російську армію і свої довгі руки просуває в Україну, щоб маніпулювати українським суспільством. Ми ці руки обрубаємо. Це і є метою цього законопроєкту.  Лобісти російської церкви кричать про те, що нібито ми хочемо обмежити свободу віросповідання чи совісті. Це брехня. Будь-яка релігійна громада, яка не має стосунків і зв'язків з Москвою, може абсолютно вільно вірити в Україні в те, у що вона хоче вірити, обмежувати ніхто не буде. Але якщо вони мають стосунки з Москвою, то вся державна власність у них має бути забрана, вся комунальна власність, земля має бути забрана. Діяльність таких організацій має бути припинена на підставі і українського законодавства, і статті 9.11 Європейської Конвенції про захист прав людини, яка говорить, що для європейських країн найголовнішим є національна безпека. Уряди, парламенти і суспільство мають дбати про національну безпеку, - тільки це здатне забезпечити перемогу, особливо, коли йде така жорстока війна, як у нас. Джерело Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

Читати повністю