Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 28 лютого. Лідери ЄС і НАТО поспішили дистанціюватися від коментарів президента Франції про те, що не можна виключати можливість введення сухопутних військ в Україну <img alt="Еммануель Макрон" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/284000_285000/284741_macron_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="Еммануель Макрон"> Фото: gettyimages У The Guardian опублікували текст під заголовком "Макрон зіткнувся з негативною реакцією ЄС після пропозиції відправити війська в Україну". Журналісти пишуть, що після зустрічі європейських партнерів у Парижі, які обговорили невідкладні кроки, які можна вжити, аби підтримати Україну після нещодавнього просування Росії на передовій, президент Франції сказав на пресконференції, що не виключає введення військ. Союзники своєю чергою швидко виключили ідею відправлення своїх військових в Україну. Зустріч також дала Макрону шанс просунути свій знайомий заклик до Європи зміцнити власну оборону та припинити свою небезпечну залежність від дедалі більшої ізоляціоністської Америки. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне намагався прояснити зауваження у зверненні до французького парламенту. "Ми повинні розглянути нові дії для підтримки України. Вони мають відповідати дуже конкретним потребам, я маю на увазі, зокрема, розмінування, кібернетифікацію, виробництво зброї на місці, на українській території", – сказав він депутатам. "Деякі з цих дій можуть вимагати присутності на території України, не переходячи межі бойових дій. Нічого не варто виключати. Такою була і залишається сьогодні посада президента республіки". У Німеччині Міхаель Рот, голова комітету Бундестагу у закордонних справах і член СДПН Шольца, сказав, що він стурбований ознаками ширшого розколу між Німеччиною та Францією у їхній реакції на війну в Україні. Він назвав можливе розгортання західних сухопутних військ "фантомною дискусією» серед найгостріших проблем України". Ця суперечка також відвернула увагу від прогресу на нараді щодо закупівлі боєприпасів із третіх країн як тимчасового кроку для задоволення тривожного дефіциту куль та снарядів в Україні. Попри те, Макрон таки знайшов союзника в особі міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса. "На полях битв України вирішується доля Європи. Такі часи вимагають політичного лідерства, амбіцій і сміливості мислити нестандартно", – сказав той. <img alt="Саміт ЄС, Емманюель Макрон" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/317000_318000/317148_GettyImages-1846790601_new_960x380_0.webp" title="Саміт ЄС, Емманюель Макрон"> Фото: Getty Images У CNN також написали про заяву Макрона. Журналісти зазначають, що проводячи саміт у понеділок і зобов’язуючись настільки сильно захищати Україну, Макрон, схоже, намагається ще раз утвердити себе як символічного лідера об’єднаної Європи, оскільки континент готується до можливості перемоги колишнього президента США Дональда Трампа на другий термін. "Президент Франції відкрито обговорював можливість посилання європейських військ в Україну, щоб допомогти Києву виграти війну проти Росії, потенційну серйозну ескалацію до найбільшої наземної війни, яку Європа бачила з часів Другої світової війни", - пишуть у медіа. У вівторок ряд європейських чиновників виступили проти такого плану. Серед них були деякі з більш палких прихильників України, зокрема Великобританія, Польща, Іспанія та Італія, а також офіційні особи з Угорщини та Словаччини, двох країн, лідерів яких критикували як проросійських. Макрон також підкреслив, що західні демократії поступово збільшили свою підтримку до рівнів, немислимих на початку війни. Він навів приклад Німеччини, яка пропонувала Києву шоломи та спальні мішки на початку конфлікту, а зараз каже, що потрібно зробити більше для постачання країні ракет і танків. У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що таке розміщення в Україні призведе до конфлікту Заходу з Москвою. Разом з тим, у POLITICO наголошують, що найбільший виклик для Макрона полягає в тому, що його амбіції не відповідають панівним настроям Франції щодо України. Для французів війна не є великим цивілізаційним зіткненням за європейську демократію та свободу, а для країн, які все ще мають гіркі спогади про вбивче правління Росії. Останні дані опитувань показують теплу, і швидко охолоджувальну, симпатію до України у Франції. У той час як 58 відсотків французів мають позитивне враження про Україну, це на 24 пункти менше, ніж у період початку війни, згідно з даними соціологічного інституту IFOP. Лише 50 відсотків підтримують озброєння України, не кажучи вже про боротьбу за неї, на 15 пунктів нижче, ніж у перші дні бойових дій у 2022 році. Крім того, лише 62 відсотки французів підтримують санкції проти Росії, порівняно з 72 відсотками на початку війни. Ще одним головним політичним болем для Макрона стали впливові та дедалі агресивніші фермери Франції. Відображаючи відсутність симпатії до України, регіональний представник профспілки провідних фермерів Франції Дам’єн Раде, сказав POLITICO наприкінці минулого місяця, що масове надходження продовольства слід зупинити, оскільки Україна "не європейська країна і не має нічого спільного з нашою історією". Київ навряд чи зможе здійснити новий контрнаступ до кінця літа наступного року The Gurdain опублікували думку адмірала сера Тоні Радакіна із заголовком "Головнокомандувач збройних сил Великої Британії заявив, що Україна залишатиметься на війні ще кілька місяців". <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/327000_328000/327167_photo_5402406420248383775_w_new_960x380_0.webp"> Фото: агентство Anadolu Глава британських збройних сил говорить, що Україна залишатиметься із дефіцитом боєприпасів на задньому плані у війні з Росією протягом кількох місяців, поки Захід не погодить подальші кроки щодо підтримки Києва.  Росія вже "на тактичному рівні завоювала відносно невеликі території", включаючи місто Авдіївку на східному фронті, захоплене після 5 місяців боротьби, під час якої було убито 17 000 росіян та 30 000 поранених. Напружені бої зараз точаться під Часовим Яром, іншим містом на Донбасі, куди Україна відступила після втрати минулого року Бахмута.  "Я думаю, що це скрутне становище, яке, ймовірно, триватиме принаймні наступні кілька місяців", — підсумував Радакін, припустивши, що Київ навряд чи зможе здійснити новий контрнаступ до кінця літа, найімовірніше, наступного року. Радакін також намагався розвіяти спекуляції після промови, яку минулого місяця виголосив голова армії Британії генерал сер Патрік Сандерс, про те, що Міністерство оборони (МО) прагне відновити форму державної служби у відповідь на агресію Росії. "Ми не на порозі війни з Росією. На нас не вторгнуться. Ніхто в Міністерстві оборони не говорить про призов у ​​будь-якому традиційному розумінні цього терміну", – сказав Радакін у ледь завуальованому докорі головкому армії. Радакін стверджує, що Росія повністю втягнута в Україну і не становить великої військової загрози для Великобританії чи східних членів НАТО. Для цього Москві потрібно було б "відновити свої танки та бронетехніку, відновити свої запаси ракет великої дальності та артилерійських боєприпасів і вийти із затяжної та важкої війни". Неортодоксальні погляди на втрати: російські війська готові витрачати війська та обладнання, щоб отримати навіть невеликі успіхи на полі бою <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/327000_328000/327169_photo_5402406420248383777_w_new_960x380_0.webp"> Фото: Ніколь Танг для The New York Times У The New York Times написали про байдужість ворожої влади на втрати російської армії під заголовком: "В Україні Росія крокує вперед смерть за смертю". Американські журналісти відзначають, що українські війська помітили зміни в тактиці ворога восени минулого року, коли російські військові розпочали наступ на східноукраїнське місто Авдіївка. Колона за колоною російські війська були знищені артилерійським вогнем. Тоді російські солдати розділили свої піхотні формування на менші підрозділи, щоб уникнути обстрілів, в той час як кількість авіаударів Росії збільшилася, щоб завдати удару по обороні міста. Росіяни мають інший поріг болю, а також неортодоксальний погляд на те, що вважається прийнятним рівнем військових втрат. Серед найвитратніших опинилася Авдіївка. Різні оцінки російських втрат, які поширюються серед військових аналітиків, проросійських блогерів та українських офіційних осіб, свідчать про те, що Москва втратила більше військ під час взяття Авдіївки, ніж за 10 років боїв в Афганістані у 1980-х роках. Офіційна цифра радянських загиблих в Афганістані, близько 15 тисяч, вважається значно заниженою. Один відомий військовий блогер написав, що росіяни втратили під Авдіївкою 16 000 військових, цю цифру наразі неможливо підтвердити. Президент України Володимир Зеленський заявив у неділю, що в боях з Росією загинула 31 тисяча українських військових. Його коментарі звернули увагу на те, наскільки вони рідкісні; учасники війни майже не повідомляють про кількість втрат. Але більшість західних аналітиків і офіційних осіб стверджують, що жертви набагато вищі. Більшість аналітиків висловлюють тверезі оцінки перспектив України на 2024 рік, якщо вона не отримає американської допомоги. Оскільки війна йде вже третій рік, обидві сторони намагаються знайти достатньо людей, щоб продовжувати боротьбу на такому ж рівні інтенсивності. Набагато більше населення Росії, близько 144 мільйонів, що втричі більше, ніж в Україні, дає їй значну перевагу в робочій силі. "Російські війська продовжують наступати. А оскільки артилерійських боєприпасів критично мало, українці набагато більш вибірково ставляться до того, коли їх використовувати. Один командир підрозділу сказав, що він просив надати вогневу підтримку групі російських солдатів, але отримав відмову: російських військ було недостатньо, щоб виправдати удар. "Ви не можете їх зупинити", — сказав командир, наполягаючи на анонімності з міркувань безпеки. "Поки передні рухаються, вони підводять інших ззаду".

Читати повністю