-
Постів
602 -
Зареєстровано
-
Відвідування
Репутація
9 БайдужийВідвідувачі профілю
8 080 переглядів профілю
-
Майже аналогічна ситуація: Близько обіду повертаюсь з малою із прогулянки. Підійшли до пішоходу, що біля "Північного зі сторони Соборності. Чекаємо поки проїдуть машини, щоб почати перехід вулиці. Раптом якась жіночка середнього віку, що чекала на маршрутку, і стояла поряд не втрималась і з широко відкритими очима і явним захопленням в голосі(напевне приємно було усвідомлювати, що повідомляєш таку новину) просто каже до мене: "А ви знаєте, кажуть, цум горить!!!..." Я їй спокійно відказую: "Так я чув." "Аааа... чули...", - якось сумно та розчаровано відповіла вона.
-
[...]Но вот какой вопрос меня беспокоит: ежели Бога нет, то, спрашивается, кто же управляет жизнью человеческой и всем вообще распорядком на земле? — Сам человек и управляет, — поспешил сердито ответить Бездомный на этот, признаться, не очень ясный вопрос. — Виноват, — мягко отозвался неизвестный, — для того, чтобы управлять, нужно, как-никак, иметь точный план на некоторый, хоть сколько-нибудь приличный срок. Позвольте же вас спросить, как же может управлять человек, если он не только лишен возможности составить какой-нибудь план хотя бы на смехотворно короткий срок, ну, лет, скажем, в тысячу, но не может ручаться даже за свой собственный завтрашний день? И в самом деле, — тут неизвестный повернулся к Берлиозу, — вообразите, что вы, например, начнете управлять, распоряжаться и другими и собою, вообще, так сказать, входить во вкус, и вдруг у вас... кхе... кхе... саркома легкого... — тут иностранец сладко усмехнулся, как будто мысль о саркоме легкого доставила ему удовольствие, — да, саркома, — жмурясь, как кот, повторил он звучное слово, — и вот ваше управление закончилось! Ничья судьба, кроме своей собственной, вас более не интересует. Родные вам начинают лгать, вы, чуя неладное, бросаетесь к ученым врачам, затем к шарлатанам, а бывает, и к гадалкам. Как первое и второе, так и третье — совершенно бессмысленно, вы сами понимаете. И все это кончается трагически: тот, кто еще недавно полагал, что он чем-то управляет, оказывается вдруг лежащим неподвижно в деревянном ящике, и окружающие, понимая, что толку от лежащего нет более никакого, сжигают его в печи. А бывает и еще хуже: только что человек соберется съездить в Кисловодск, — тут иностранец прищурился на Берлиоза, — пустяковое, казалось бы, дело, но и этого совершить не может, так как неизвестно почему вдруг возьмет — поскользнется и попадет под трамвай! Неужели вы скажете, что это он сам собою управлял так? Не правильнее ли думать, что управился с ним кто-то совсем другой? — и здесь незнакомец рассмеялся странным смешком. М. А. Булгаков. Мастер и Маргарита І чисто від себе: Віра - це дар, якого у вас тепер не має...
-
Це як хтось казав: усі кричать, що Сердючка це га...о і ми такого не слухаємо, але на діскатєці(а особливо на весілях) під неї попригать так ніхто не проти. Якось те обще "пофіг" розтянлось аж на 26 постів. Ті темки, що мені "пофіг" я навіть не відвідую, а якщо усе це активно коментується... Значся, товаріщі, не робіть себе кращими ніж ви є насправді!...
-
Зовсім не "слабо". Я спочатку переглянув повідомлення на останній сторінці теми, нічого подібного не знайшов. Оскільки проблема зявилася недавно, то пошуком не користувався, а усі 6 сторінок переглядати не хотілось. Дякую за лінк на пост. Нововведення також не підтримую. А недобросовісних продавців можна обмежити відповідним правилом теми. І карати уже по факту порушення. І зрештою, якщо уже тема закрита, чому людина не може дописати це в описі теми(я не кажу про наглоту із витиранням першого посту), щоб інші люди не витрачали свого часу на її даремний перегляд?
-
-
По якихось невідомих мені причинах у мене зникла кнопка редагування повідомлень. У звязку із цим не можу відредаговвати ні створену мною тему, ні свої повідомлення в ній. ось http://board.lutsk.ua/index.php?showtopic=42189 Додав нове повідомлення, спочатку редагувалось, потім знову зникла можливість. У звязку із цим відбувається дезінофрмація форумчан, із продаваного мною товару, оскільки не можу проставити резерви і те що продано. Хіба новими постами...
-
-
-
-
-
Шановні ви так пристрасно, із таким заціквленням обговорюєте це "вибух", немов би хлопіці-школярі, що напочатку 90-х подивились Термінатора і потім один перебиваючи іншого розповідають: "а ти бачив як він...." )) Але зараз усе змінилося, в роки мого раннього шкільного дитинства. Ці звуки можна було почути мінімум по кілька раз на місяць, а зазвичай бувало й частіше.(Львів був відносно недалеко). І тепер бойовики перестали бути дивиною, тепер перехід літака на надзвукову швидкість обговорює пів Луцька. Ну, може це й на краще...
-
-
-