Перейти до змісту

Брусиловский (он же Луцкий) прорыв


CEKTOP0

Рекомендовані повідомлення

К своему удивлению (и, немного, стыду) обнаружил, что знаменитый "Брусиловский" прорыв на самом-то деле первоначально назывался "Луцким", т.к. Луцк (и, далее- Ковель) был направлением главного удара. И командовал им генерал Каледин..

Статья из Википедии

Вот уж "выверты истории и магия названий"- ведь почти всю свою сознательную жизнь знал о Брусиловском прорыве, о том, что и в наших краях бои шли- а оказывается, что главный и почти единственный успех в Первой мировой войне у рос.армии связан именно с родным городом.. А ещё получается, что все фотографии Луцка, сделанные летом-осенью 1916г., российского происхождения, так или иначе связаны с Брусиловским (Луцким) прорывом. Интересно, существуют ли они, сохранились ли? Здесь, на форуме я видел практически только австрийские фото- 1915г.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 64
  • Створено
  • Остання відповідь

К своему удивлению (и, немного, стыду) обнаружил, что знаменитый "Брусиловский" прорыв на самом-то деле первоначально назывался "Луцким", т.к. Луцк (и, далее- Ковель) был направлением главного удара. И командовал им генерал Каледин..

Статья из Википедии

Вот уж "выверты истории и магия названий"- ведь почти всю свою сознательную жизнь знал о Брусиловском прорыве, о том, что и в наших краях бои шли- а оказывается, что главный и почти единственный успех в Первой мировой войне у рос.армии связан именно с родным городом.. А ещё получается, что все фотографии Луцка, сделанные летом-осенью 1916г., российского происхождения, так или иначе связаны с Брусиловским (Луцким) прорывом. Интересно, существуют ли они, сохранились ли? Здесь, на форуме я видел практически только австрийские фото- 1915г.

Свого часу на сайті російського військово-історичного архіву бачив інформацію про альбоми з фото Брусиловського прориву, в т.ч. про м. Луцьк та Маннергейма в Луцьку. Потрібно іти в архів та лише там в читальному залі дивитися.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Кожного літа проходить костюмоване відтворення цієї події у парку ім. Лесі Українки, стріляють навіть з гаубиць.

Минулорічного літа був свідком, як один з таких воякив стріляв зпід скутера, власник якого невдало його припаркував.

P.S. Не знаю чи цього літа було.:)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 4 місяця потому...
  • 1 рік потому...

Решил вспомнить добрым словом о генерале-герое Луцкого (Брусиловского) прорыва 1-й мировой. Журнал "ИСКРЫ" №20, 1917 год. Генерал А.А.Брусилов собственной персоной...

post-2846-0-93558000-1369409747_thumb.jp

post-2846-0-99664300-1369409760_thumb.jp

post-2846-0-27337800-1369409772_thumb.jp

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 місяць потому...

Не міг пройти мимо такого цікавого артефакту. Які були майстри!!! Все ж таки Луцьк у Першій світовій війні війшов у світову історію.

Ваза, сделанная из стрелянной австрийской гильзы. На боку вырезана дарственная надпись:» Алексею Максимовичу Каледину на памятъ отъ генерала Еверта бивакъ подъ Луцкомъ 1916 г. 25-го августа». Бронза. Диаметр 87 мм. Высота 280 мм. Каледин Алексей Максимович(1861-1918), генерал от кавалерии (1917). Во время 1-й мировой войны 1914-1918 командовал 12-м армейским корпусом, с мая 1916 по май 1917 8-й армией Юго-Западного фронта. В 1917 на Большом войсковом круге избран атаманом войска Донского. В 1918 на заседании войскового правительства признал положение безнадёжным и сложил свои полномочия. В тот же день застрелился. Эверт Алексей Ермолаевич (1857-1926), русский генерал от инфантерии (1911). Участник русско-турецкой войны 1877-1878 гг. и русско-японской войны 1904-1905 гг. В 1912-1914 командующий войсками Иркутского военного округа и войсковой наказный атаман Забайкальского казачьего войска. В августе 1914 назначен командующим 4-й армией и участвовал в Галицийской битве. С августа 1915 главнокомандующий армиями Западного фронта. После Февральской революции уволен в отставку. Жил в Смоленске, затем в Верее, занимаясь пчеловодством.

post-2846-0-97598800-1373559527_thumb.jp

post-2846-0-97598800-1373559527_thumb.jp

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 3 місяця потому...

знайшов випадково таке фото. От тільки дата насторожує. Адже бойові дії в районі Луцька почались в 1915 році

Местные крестьяне хоронят павших русских воинов возле Луцка, 1914.

a58654b9e207.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Бої на Стоході в 1916 році. Російська армія після вдалого наступу намагалась захопити Ковель. Величезні втрати кращих військ - і все безуспішно, Стохід виявився неприступним. Ще цю операцію називають "Ковельская мясорубка"...

І Брусилівський прорив перетворився на програну перемогу.

Павел Рыженко. " Стоход. Последний бой Лейб-гвардии Преображенского полка"

1376995481_stohod-posledniy-boy-leyb-gvardii-preobrazhenskogo-polka.jpg

Ще два малюнки битви на Стоході

1916 рік

715YuOtSvPL._SL1500_.jpg

1917 рік. Можливо - це бої за Червищанський плацдарм, що був неподалік Любешова біля сіл Рудка-Червинська, Червища та Тоболи ?

71a70TZQ3RL._SL1246_.jpg

Убитые немцы. Поле боя у реки Стоход, лето 1916 года.

agte-19.jpg

Убитые русские солдаты. Поле боя у реки Стоход, лето 1916 года.

agte-20.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ще пару фото з фронту на Стоходу з цього сайту розділ "Битва за Стоход" http://www.vlib.us/m...sdoc/Rdoc20.htm

казаки в горящей деревне во время боев на Стоходе

Grow21.jpg

Grow22.jpg

перевязочный пункт на Стоходе

Grow19.jpg

двуколка для перевозки раненых

Grow20.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Раздача куличей и яиц в праздник Пасхи в 9-ой роте 9-го гренадерского

Сибирского полка. Луцкий уезд Волынской губ.,3.04.1917 г.

13.jpg

Главнокомандующий армиями Юго-Западного фронта генерал-адъютант

Алексей Алексеевич Брусилов с сыном и офицерами штаба фронта.

Сидит: А.А. Брусилов. Стоят, слева направо: подполковник Д.В. Хабаев (адъютант А.А. Брусилова),

полковник Р.Н. Яхонтов (штаб-офицер для поручений при А.А. Брусилове), штабс-ротмистр

А.А.Брусилов (сын А.А. Брусилова), капитан Е.Н.Байдак (адъютант А.А. Брусилова).

17.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

http://trove.nla.gov...rticle/15688832

Повідомлення про битву на річці Стохід (STOKHOD STRUGGLE) у австралійській газеті "The Sydney Morning Herald" за 15 липня 1916 року.

І ще:

http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/1605258 - The Argus (Melbourne) - тут є така собі мапа частини Східного фронту.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Военное кладбище в Ковеле. 1916

6850e8265217.jpg

Оттепель весной 1917 года. Солдаты австро-венгерского семьдесят четвертого пехотного полка чистят траншеи возле реки Стоход на Волыни.

aa4ee3ffdada.jpg

підпис на фото: местечко Трояновка Волынской губернии 19-16-1917 г

( колись Троянівка була містечком, зараз це звичайне село у Маневицькому районі)

134081480401007745.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

не можу не згадати цікавий факт, пов"язаний з начдивом Червоної Армії Чапаєвим

В першу світову унтерофіцер Чапаєв служив у 326-ому піхотному Бєлгорайському полку.

"Выгрузившись на станции Клевань,Белгорайский полк сосредоточился в районе деревни Скречетовки и на другой день, 24 сентября вступил в бой.

26 сентября 1-му и 4-му батальонам, наступавшим в первом эшелоне полка, было приказано ударить во фланг и тыл противнику в помощь еще одному Царевскому полку, наступавшему левее. Маневр не удался. Сосед слева не только не развил успеха, но и позорно отступил. 13-я рота Белгорайского полка при заходе в тыл противнику в лесу излишне оторвалась, была окружена и с трудом пробилась штыками к своим. 15-я и 16-я роты потеряли своих командиров убитыми и вынуждены были отойти.

27 сентября полк потерял 3-х офицеров и 54 солдата убитыми, 227 ранеными. 5-го октября 9-я и 12-я роты при наступлении в лесу заблудились и были уничтожены противником. Потери составили 308 человек. В дальнейшем наступление успеха не имело.

В боях между пунктами Цумань и Карпиневка 27 сентября 1915 года Василий Иванович Чапаев был ранен и отправлен в госпиталь. Перебитое сухожилие руки долго не заживало. Из госпиталя он вернулся в полк лишь 29 ноября того лее года. В то время пока он находился на излечении, вышел приказ о производстве его в старшие унтер-офицеры.

Со времени прибытия на фронт Чапаев только за полгода был трижды награжден и стал старшим унтер-офицером

Войну Чапаев закончил в чинефельдфебеля. За проявленную храбрость был награждён Георгиевской медалью и солдатскими Георгиевскими крестами трёх степеней..."

Деякі уточнення - село Скречетовка - правильна назва Скреготівка, село неподалік Цуманя на окраїні Цуманської пущі.

Карпиневка - правильна назва Карпилівка, село на окраїні Цуманя.

на фото фельдфебель Василий Иванович Чапаев с женой Пелагеей Никаноровной. 1916 г

386px-%D0%A7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B5%D0%B2_%D1%81_%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B9.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ну раз так то :

Як відомо в районі села Костюхнівка (Kostiuchnówka) було чи не саме головне зіткнення між Російською Армією та Польськими Легіонерами в період першої фази наступу Брусилова (4-6 червня 1916р. ).

Але мова не зовсім про це. Виявляється польські солдати побудували біля Костюхівки декілька дерев\"яних таборів, найбільший із яких носив свою власну назву Legionowo - саме там розміщувався штаб польських легіонерів.

І так Легіоново та його мешканці ! Там було ВСЕ ! biggrin.gif

PIC_1-H-190.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Антон Іванович Денікін - двічі визволяв місто Луцьк

%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%2C_1914_%D0%B3%D0%BE%D0%B4.jpeg

В сентябре 1915 года, в условиях отступления, неожиданно приказал своей дивизии перейти в наступление. В результате наступления дивизией оказался взят город Луцк.

Генерал Брусилов написал в своих мемуарах, что Деникин, «не отговариваясь никакими трудностями», бросился на Луцк и взял его «одним махом», а во время боя въехал сам на автомобиле в город и оттуда прислал Брусилову телеграмму о взятии города 4-й стрелковой дивизией

...............................................................................

Дивизия Деникина прорвала 6 линий неприятельских позиций 23 мая (5июня) 1916 года повторно взяла город Луцк, за что Деникину было вторично пожаловано Георгиевское оружие, усыпанное бриллиантами, с надписью: «За двукратное освобождение Луцка»

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Цікаво , що по новому календарю бої за Луцьк у 1915 році були з 30 вересня по 6 жовтня, тобто місяць тому була річниця

А ось цікаві фото звідсіля http://radiokurgan.n.../cherepanov.htm

Дуже ймовірно,що там ще багато фото саме з Волині, але вони не підписані

Строительство моста через р. Стырь.1916

18.jpg

19.jpg

20.jpg

22.jpg

Разработка мостового спуска на р. Стырь.1916

21.jpg

Подготовка леса для моста.1915-16

17.jpg

Рисунок из одесского журнала времён Первой мировой войны, октябрь 1917 г

401px-%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%9F%D0%9C%D0%92._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0_1917.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

До теми Польського легіону

Юзеф Пилсудский с легионерами на Волыни. 1916 г.

f2-1.jpg

Коли лінія фронту пролягала по річці Стохід у 1916-1917 роках, у селі Верхи Камінь-Каширського району був облаштований таємний штаб польський офіцерів на чолі з Пілсудським.

детальніше тут

http://verhy.blogspo...og-post_24.html

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ще фото будівництва мосту на Стиру(1916). Зверніть увагу на пристрій для забивання дерев"яних свай-опор

13.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Трохи оффтоп, але близьке до теми.

На лінії Стохід-Прип"ять, там де проходила лінія фронту в 1916-1917 рр залишилось дуже багато фортифікацій. Австро-угорці та німці добре укріпили фронтову лінію, чимало бетонних дотів , траншей , залишків бліндажів та інших споруд

Глибина лінії оборони австро-німецьких військ сягала до 9 км і складалася із двох-трьох ліній суцільних окопів, з"єднаних між собою . Через певні проміжки було споруджено бліндажі, сховища, бійниці, гнізда для кулеметів. Поряд з окопами було створено мережу дротяних загороджень до 20 рядів, підступи до яких було заміновано. На окремих ділянках крізь дротяну загорожу пропускався електричний струм високої напруги.

Очевидці навіть згадували, де саме були розташовані електричні підстанції для подачі струму та освітлення офіцерських приміщень, які були добре укріплені та комфортно обладнані.

Згодом поляки підтримували цю лінію оборони в належному стані до початку другої світової, скористатись їм нею не вдалось.

А в радянські часи ці бетонні споруди руйнували, підривали або місцеві мешканці розібрали на каміння.

" Фронт на Стоходе и Припяти " (сучасні фото залишків фортифікацій ) http://volodarsky.io.ua/album261552

І ще

Карта дотів в Любешовському районі на Стоході на ділянці Седлище- Любешів

08711764.jpg

А ось фотоілюстрації до карти http://ukrfort.io.ua/album217336_0

Насправді, навіть на цій невеликій ділянці дотів є більше, ніж позначено на карті.

Вдалось сплавитись на байдарці на ділянці Стоходу довжиною більше 200 км і побувати в тих заболочених узбережжях, де рідко бувають люди - тому на власні очі бачив ще багато дотів та фортифікацій, вражали масштаби цієї оборонної лінії. Теж зробив багато фотографій.

Також проходив частину прибережної ділянки Стоходу пішки - скільки в глухих лісах і болотах траншей, насипних окопів !

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сьогодні отримав ряд фото від Юрія Паламарчука з Польщі по цій темі. Думаю він не буде заперечувати, коли я виставлю його фото. Всі подяки за ці фото прошу адресувати пану Юрію.

post-6713-0-83880300-1384252854_thumb.jp

post-6713-0-65665000-1384252879_thumb.jp

post-6713-0-27338800-1384252930_thumb.jp

post-6713-0-19017900-1384252955_thumb.jp

post-6713-0-12977900-1384252982_thumb.jp

post-6713-0-29647600-1384253013_thumb.jp

post-6713-0-76083900-1384253036_thumb.jp

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Фоток з легіоністами є ще штук 40, але чи потрібно їх виставляти ...

Centrala telefoniczna na froncie wschodnim nad Styrem w Legionowie - operatorzy przy pracy.

6049cc95b5a33086873ffb51c5ba124e.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сьогодні отримав ряд фото від Юрія Паламарчука з Польщі по цій темі. Думаю він не буде заперечувати, коли я виставлю його фото. Всі подяки за ці фото прошу адресувати пану Юрію.

post-6657-0-11531400-1384265947_thumb.jp

Останне фото. Окопи під Ситовичами - це село на Стоході зовсім поряд з залізничною гілкою Ковель - Сарни, трохи південіше її.

Серпень, отже це вже кінець подій Брусилівського прориву. А бої під Костюхнівкою біля Стиру були в липні. Схоже, що в Ситовичах поляки були вже після відступу?

Там неподалік від Ситовичів , в районі села Угли воював гетьман Скоропадський, про що він згадує в своїх мемуарах

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...