Перейти до змісту

Розширення меж міста Луцька


jack74

Рекомендовані повідомлення

Сабж:

Розширення Луцька: бути чи не бути?

Стаття "Волинського Агенства Розслідувань" 

15 вересня, 2015 карта

 

Ще з 2014 року на Волині почали активно говорити про децентралізацію та об’єднання територіальних громад заради економії бюджетних коштів та кращого управління. А вже влітку 2015 року з’явилися перші громади, які планують об’єднуватися.

Ось тільки обласному центру Волині – Луцьку у цьому процесі поки «не щастить». Станом на вересень 2015 року об’єднуватися із містом відмовилися представники Жидичинської сільської ради (Жидичин, Кульчин, Липляни), Озерце (планують об’єднатися із Жидичинською), Липини (планують об’єднатися із Бороховом) та Підгайці (об’єднуються із Лищем та Романовим), – повідомляє секретар міської ради Сергій Григоренко на сайті NMJ. Водночас тривають переговори із представниками Боратина, Маяків та Боголюбів.

Проте якою б не була воля представників сіл, існує можливість примусового їх приєднання до Луцька рішенням Кабінету Міністрів. Проте поки міський голова Микола Романюк та Сергій Григоренко планують їздити на сесії сільських рад та переконувати об’єднуватися.

Адже той факт, що без нових територій Луцьк «задихається», визнають політики, експерти і навіть противники об’єднання.

НАВІЩО ОБ’ЄДНАННЯ?

Вже давно одним із лейтмотивів голови Волинської ОДА Володимира Гунчика під час оперативних нарад став заклик до місцевих рад приймати рішення про об’єднання. Адже об’єднані ради можуть ефективніше себе утримувати, мають можливість отримувати спеціальні «освітні» та «медичні» субвенції та ряд інших переваг. Примусово зганяти до об’єднання села поки не можуть, однак «рекомендація» Гунчика прирівнюється до неформальної вказівки, адже він впроваджує курс президента в області. А йти всупереч «генеральній лінії» Порошенка є бажання далеко не у всіх.

Попри це ми бачимо, що 6 із 10 сільських рад навколо Луцька не хочуть об’єднуватися із ним попри обіцянки доріг, каналізації, більших бюджетних видатків, кращої медицини тощо. Так, у Жидичинській сільраді навіть провели «референдум» із цього приводу.

Участь у ньому взяли 1730 виборців (це – 72,7%). Було запропоновано 5 варіантів для вибору. За те, аби об’єдналися Жидичинська та Озерцівська сільські ради Ківерцівського району, проголосували 1075 людей (62,2%). Об’єднатися з Луцьком виявили бажання 567 респондентів (32,7%).

Так, як це передбачено у перспективному плані (громада із центром у селі Маяки, до якої приєднуються Рокинівська та Жидичинська сільські ради) тепер прагнуть жити лише 12 мешканців (0,7%). «За» об’єднанню з центром у Ківерцях віддали голоси 44 виборці (це – 2,6%). Не підтримали жодного варіанта 32 людей (1,8%).

11778051_827834530599061_1247536518_n-848x565

Голова Жидичинської сільської ради Олег Данекевич. Після об’єднання йому може “світити” посада старости

«Звісно, це – просто масштабне опитування, юридичної сили такий референдум не має. Але це – реальна картина, чого хочуть люди», – каже жидичинський сільський голова Олег Данкевич.

Для нього (як і для інших сільських голів) не надто вигідно таке приєднання, адже Данкевич може залишитися лише старостою, тобто одним представником села, що входить до виконкому міськради. Також в перспективі села матимуть лише одного чи два депутати відповідно до кількості населення.

Побоюються такого на перший погляд зменшення влади і мешканці сіл. «Моє село Небіжка знаходиться під містом і очевидно, що логічно було б під час об’єднання територіальних громад стати частиною Луцька. Можливо покращилися б комунікації, були б більш доступні міські послуги і тому подібне. Але є одне але: чи потрібні ми місту і чи будуть дбати про нас? Все-таки до сільського голови легше достукатися, ніж до мера. І чи місто не дивиться на нас просто як на черговий великий шмат землі? Ось у цьому є сумніви. Тому наразі наша громада прийняла рішення об’єднатися з Жидичинською сільською радою, було опитування і люди так вирішили, бо ця сільська рада по сусідству і відповідає рівню нашій громаді», – каже мешканка Небіжки Юлія Грищук.

Проте так критично налаштовані не всі. Мешканка Зміїнця Оксана Побережнюк каже, що важливе саме усвідомлення того, що ти лучанин, а також краще транспортне сполучення і комунальні послуги: «Ще з дитинства мріяла, щоб Зміїнець приєднали до Луцька. Хоча це в принципі, і так майже Луцьк. До нас ходить 22-га маршрутка і це – справжнє благословення. А ще я б дуже хотіла, щоб у нас були смітники, бо вони є тільки на двох зупинках і вони малі. Тому люди викидають сміття під ноги».

Мешканець Жидичина Тарас Висоцький каже, що ставлення до можливого об’єднання неоднозначне. Серед позитивів він називає перспективу створення у Жидичині відділення луцького ЦНАПу, краще сполучення, перспектива продажу паїв. Проте є і негативи – Жидичин має давнє історичне коріння, яке частина громади не хотіла б втратити через злиття із Луцьком. Також є ризик, що збільшиться плата за землю, а на місцевому кладовищі почнуть хоронити багато лучан, – розповідає Висоцький.

Шеф-редактор медіа-холдингу «Сім’я і дім» Юрій Ричук, що живе у Рокинях, підтримує приєднання навколишніх сіл: «Я абсолютно не проти приєднання Рокинь до Луцька. Більше того, я за приєднання до Луцька і Жидичина, де виріс і де живуть зараз мої батьки. І не тільки тому, що розумію: без приєднання Жидичина Рокині, які з Луцьком не мають спільної межі, до обласного центру не приєднаєш.  Справа в іншому: я вірю в прогрес і вважаю урбанізацію неминучою. Місто – це вищий рівень організації життя і простору, це цивілізація і сучасний побут, це багатша казна, це наближеність до передових знань, новітніх технологій і (так, я в цьому переконаний) громадянського суспільства.

Кажуть, міським чиновникам мало землі, аби її дерибанити? Ок, але сільські керівники вміють дерибанити землю не гірше. Кажуть: якщо село приєднають до міста, у селі буде так само брудно і мало порядку? Але можу показати купу стихійних смітників в Жидичині, до яких нікому не має діла.  Кажуть, якщо село приєднають до міста, відразу ж заберуть в усіх землю і почнуть будувати заводи і багатоповерхівки? Вибачте, але права приватної власності ніхто не відміняв. Як і права об’єднуватися і захищати свої права. Коротше кажучи, опиратися прогресу недалекоглядно. Об’єднання громад – це об’єктивність, від якої нікуди не подінешся. Особисто я за об’єднання з багатшим, аніж з біднішим сусідом».

Доцент кафедри політології та державного управління СНУ Василь Пахолок, який мешкає в Липлянах, каже, що приєднання до Луцька дає надію, але це – не панацея від всіх проблем: «Липляни відносяться до Жидичинської сільської ради Ківерцівського району і те, що ми маємо нас абсолютно не влаштовує. У Ківерці треба їхати через Луцьк – півдня як не було. Поки приїде швидка, або пожежна із Ківерець – або помреш, або згориш (луцькі пожежні при потребі приїздять, а от швидкі…).

Дорога давно потребує капітального ремонту, від 108 маршруту постійно відмовляються перевізники, рятує лише те, що до приміських маршруток менші технічні вимоги – їздять ті, кого у місті не допускають.

Найбільшою проблемою села є очисні споруди КП «Луцькводоканал». Сморід постійно нагадує про себе, особливо літом та коли тліє сухий мул (котрий і зараз продовжує локально горіти). Можливо місто і платить якусь компенсацію, але вона іде точно не на потреби села. Два липлянських депутати сільської ради, із трьох, працюють у «Луцькводоканалі», тобто їхня позиція зрозуміла.

Об’єднання із Луцьком дає надію на вирішення окремих питань, однак досвід Вишкова, котрий до 60-х років теж був частиною Ківерцівського району, доводить протилежне. На вулиці Селищній люди за власні кошти ремонтували дорогу (де ще у Луцьку таке є?) і так само страждають від очисних споруд».

lutsk_map_oziexplorer_1

У Луцькій міськраді планують не тільки розповідати про «блага цивілізації», які несе місто, а й боротися із «міфами», у правдивості яких переконані мешканці сіл. «Ніхто після об’єднання громад не забиратиме у людей землі, городи та паї. Ці міфи потрібно розвіювати і доносити інформацію до жителів кожного села. Нас цікавить лише та земля, яка має значно більшу площу і знаходить не в приватній власності, а належить сільраді, так звані землі запасу», – пише секретар міської ради Сергій Григоренко.

Натомість міський голова Микола Романюк відзначає, що в навколишніх селах біля Луцька землі не так і багато. Приєднати, а далі що? Там вже землі немає вільної. Приходили одні, не буду називати сільську раду, кажуть: «Беріть нас». Я запитав: «Що вас цікавить?» ‒ «Нас цікавить дорога, маршрутка, вода, газ, каналізація» ‒ «А натомість що?» ‒ «Як «що»? Буде Луцьк більший».

А їхні діти де вчаться? В луцьких школах. А де вони лікуються? В основному в міській лікарні. А податки і субвенції ідуть в сільську раду. Проте я за всю свою каденцію ніколи не вважав за потрібне дорікати, хто де вчиться і лікується. З новим підходом до бюджету з часом це питання взагалі може знятися. А нас у навколишніх селах цікавить земля, щоб можна було будувати житло для лучан, бо сьогодні понад 1000 сімей на черзі для отримання житла. А вони пропонують землю купувати, бо все розпайовано і роздано», – розповів Микола Романюк у інтерв’ю Волинському Агентству Розсілдувань.

Але його попередник – Богдан Шиба каже, що не потрібно сподіватися на масштабні великі житлові квартали у селах, навіть якщо їх приєднають. Адже у цій місцевості передбачена лише малоповерхова забудова. Яскравий приклад –житло для покурорів у Зміїнці біля луцької школи №13. Спочатку там планували будувати 9-поверхівку, однак через протести мешканців навколишніх котеджів довелося обмежитися 4-поверхівкою.

original-dsc1414-711x460

Секретар Луцької міської ради Сергій Григоренко – один із найпослідовніших лобістів приєднання сіл до обласного центру

Попри відсутність великої кількості землі Микола Романюк все ж активно виступає за приєднання сіл. Тому ще до референдуму він приїжджав на збори громади у Жидичин 25 липня. Тоді він разом із Сергієм Григоренком займався «розвіюванням міфів», а також обіцяв нові маршрути, покращення доріг, каналізації і розповідав, що нині в Луцьку на одного мешканця припадає 5040 гривень бюджету, а в цих Жидичинській сільській раді – 560, а після об’єднання видатки на них мають суттєво зрости. Але багатьох він так і не переконав, про що свідчать вже наведені результати референдуму.

Проте Григоренко все ж розглядає перспективу багатоповерхівок у новоприєднаних селах: «Плануючи щось побудувати на землях запасу ми ідемо до людей і кажемо, що тут побудуємо житлову багатоповерхівку, там обладнаємо паркову, там школу, тощо. Для людей у селі буде позитивним те, що Луцьк за власні кошти підведе усі комунікації спочатку до тих новобудов, а потім і людям. В селах нарешті з’являться комунікації, побільшає кількість робочих місць. З такими впровадженнями в першу чергу виграють сільські громади і разом з ними обласний центр, який матиме простір для розбудови».

Наскільки складними можуть бути такі погодження багатоповерхівок, покаже час. Однак навіть у самому Луцьку чи не кожне будівництво супроводжується конфліктами і протестами. Адже кожен власник маєтку під Луцьком хоче мати гарний краєвид за вікном, а не «свічку».

«НЕ ХОЧЕШ? ЗАСТАВИМ»

Іще один популярний аргумент прихильників об’єднання Луцька та навколишніх сіл – бажання думати на перспективу. Як розповів під час обговорення процесу децентралізації у Луцьку професор СНУ імені Лесі Українки Валентин Малиновський, у цьому напрямку в Луцька великі проблеми, бо він «затиснутий» у навколишніх селах. Так, немає чітких меж із Липинами, Прилуцьким та іншими. Через затягування із приєднанням навколишніх сіл Луцьк втрачає перспективи, адже немає де будувати нові заводи і житлові масиви, тобто місто втрачає інвестиції і може втратити роль регіонального центру.

7_web

Професор Валентин Малиновський вважає, що Луцьк нині “затиснутий” навколишніми селами, що заважає розвитку міста

Натомість від об’єднання села отримують багато переваг. Зокрема масштабне «латання доріг», яке ми спостерігаєм у Луцьку, стало можливим завдяки втіленню бюджетної децентралізації. Згідно із нею 60% податку на доходи на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку та 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів планують залишати на місцях. Зокрема за 7 місяців 2015 року Луцьк додатково отримав 154 мільйони гривень, – каже Валентин Малиновський.

Той факт, що рано чи пізно села таки приєднають до Луцька визнають і посадовці. «На жаль, інколи на заваді об’єднання громад стоять романтики, які впевнені, що їхнє село, знаходячись поблизу Луцька зможе самостійно розвиватись і не потребує сторонніх інвестицій. Але об’єктивний економічний аналіз показує, що не виживуть сільські ради без міста, в якому щорічний бюджет дорівнює одному мільярду гривень», – зазначає Сергій Григоренко.

Із ним солідарний і Богдан Шиба. Колишній мер міста, а нині депутат міськради, вважає, що Луцьк вже постраждав від бажання сіл самостійно розпоряджатися землею без врахування схеми перспективного планування у Волинській області. Так, охочі заробити більше сільські голови встигли розпаювати та розпродати землю, на якій планували будувати об’їзду дорогу навколо Луцька.

Тому в рамках нинішньої концепції децентралізації передбачили, що із Києва все ж можуть змусити до об’єднання надто «вперті» сільські ради. Право примусового об’єднання залишає за собою Кабмін.

Чи підкоряться такому рішенню із Києва «бунтівні» сільські ради, поки невідомо. Але подібне рішення було б на руку критикам процесу децентралізації. Адже здавалося б, що громадам мають дати більше свободи, а в підсумку все одно в Києві скажуть «надо» і Жидичин, Підгайці чи Озерце стануть частиною міста.

Тому єдиний вихід для керманичів Луцька – іти і домовлятися, адже без приєднання сіл місто може програти неформальну конкуренцію Рівному та навіть Ковелю, який вже має значну площу та приєднує навколишні села. Нині в Ковелі на 4,7 тисячі гектара близько 70 тисяч людей, а у Луцьку на 4 тисячі гектарів – близько 220 тисяч.

Антон БУГАЙЧУК

Hide  

 

 

і корисні посилання до теми:

Генеральний план м. Луцька на сайті міської ради, звідси:

Генеральний план, основне креслення  

genplan.jpg

Hide  
План зонування міста, схема зонування території 

os_kr_.jpg

Hide  
План зонування міста, схема планувальних обмежень  

plan_obmej_.jpg

Hide  

 

Ще один вигляд Генплану (не пам'ятаю вже, звідки він)  

Луцьк генплан.jpg

Hide  

 

генплан, накладений поверху супутникової гуглівської мапи

 

тема на Борді "Публічна кадастрова карта України"

тема на Борді "Мапи Луцька"

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 277
  • Створено
  • Остання відповідь

Ці хапуги в межах міста вже все розікрали, тепер хочуть по селах землю загребти! 

"Нас цікавить лише та земля, яка має значно більшу площу і знаходить не в приватній власності, а належить сільраді, так звані землі запасу», – пише секретар міської ради Сергій Григоренко."

Натомість міський голова Микола Романюк відзначає, що в навколишніх селах біля Луцька землі не так і багато. Приєднати, а далі що? Там вже землі немає вільної. Приходили одні, не буду називати сільську раду, кажуть: «Беріть нас». Я запитав: «Що вас цікавить?» ‒ «Нас цікавить дорога, маршрутка, вода, газ, каналізація» ‒ «А натомість що?» ‒ «Як «що»? Буде Луцьк більший».

Виходить з їх слів, що якщо землі немає, то нах... ти не потрібний Романюку...

А от і пакращення від пана мера : 

ЧОТИРИ ЛУЦЬКІ МАРШРУТКИ ПЕРЕСТАНУТЬ ЇЗДИТИ ЗА МІСТО

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Тільки що пройшла новина, мені здається чи вона має пряме відношення до сабжу ;)

 

Чотири луцькі маршрутки перестануть їздити за місто

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

17 хвилин тому, Selbeor сказано:

"Нас цікавить

а нас, перепрошую, це кого, він і романюк?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 година тому, Selbeor сказано:

 

55 хвилин тому, snouden сказано:

Тільки що пройшла новина, мені здається чи вона має пряме відношення до сабжу ;)

Чотири луцькі маршрутки перестануть їздити за місто

якраз обговорення причин цього "пакращення" в сусідній темі про маршрутки і підштовхнули мене створити окрему тему, щоб не офтопити там.

 

Дозволю собі процитувати сюди деякі пости звідти (думаю, автори сильно не образяться)

6 годин тому, Orfey сказано:

це банальна помста за те, що навколишні села не хочуть приєднуватись до міста

 

5 годин тому, AgentSmith13 сказано:

Єдина причина того рішення ТУПИЙ ШАНТАЖ - не приєднаєшся до міста - будеш на оленях їздити, от і все. А приміські... Всі радіти будуть з набитих, як бочка з оселедцями, Рожищенських, Млинівських, Лищенських маршруток, автобусів на Володимир, Торчин, Нововолинськ? Комфорт буде - краще ніж в Європі! В позі "зю" їздити будемо...

 

4 годин тому, Gendruk сказано:

https://ar.volyn.ua/20160909-zhodna-dytyna-z-navkolyshnih-sil-ne-pide-u-lutski-sadochky-‒-zastupnyk-mera/

"Жодна дитина з навколишніх сіл не піде у луцькі садочки, ‒ заступник мера"

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 годин тому, jack74 сказано:

 

ШО було? ДЕ було? на підставі?!?! В Україні людина має право віддати свою дитину в БУДЬ-ЯКУ школу! Без пояснення причин, без прив'язки до місця проживання, приписки і такого подібного!

Давайте зав'язувати оте переповідання пліток.

 

так, та не зовсім так. частина шкіл (кращі, престижніші, ...) в нас переповнені, а це вже дає можливість для маневру

на порталі освіти про це розказував головний експерт сектору початкової освіти МОН

 

Що розповідає експерт?  

СЕРЕДНІ ШКОЛИ

"Згідно з законами України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту", з 2001-2002 навчального року прийом дітей до загальноосвітньої школи починається, як правило, з 6 років і повинен проходити на безконкурсній основі. Про це йдеться в наказі МОН від 7 квітня 2005 р. № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів".

Для того щоб вступити до звичайної школи, необов'язково навіть проходити співбесіду, хоча така практика допускається. Але, в принципі, досить принести заяву на ім'я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку. При цьому, якщо ви проживаєте в тому районі, в якому знаходиться школа, вам не мають права відмовити в прийомі, пославшись на відсутність вільних місць, адже кількість класів в ній формується в залежності від кількості поданих заяв. Якщо ж дитина живе в іншому районі, тоді її можуть прийняти в школу лише за наявності вільних місць", - розповідає експерт.

вся стаття - http://osvita.ua/school/method/7292/

Hide  

 

тобто по негласному розпорядженні мера/влади всіх "не місцевих" дітей легко можуть відфутболювати куди не-будь подалі. хіба що вам повезло і необхідна школа має недобір учнів.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну  так скоро дійде й до такого - маршрутки до 22 години, проїзд по 5 грн.... Саме цікаве  - ДЕ громадські слухання? Вони їх проводять спецом в робочий час і десь на Потебні в приміщенні ЛПЕ. куди ніхто не поїде, покинувши робоче місце. Треба вимагати реального обговорення з громадою та перевізниками, яким теж не солодко від втрати пасажирів, а не "підсадними" мера, В ПОЗАРОБОЧИЙ ЧАС, щоб всі бажаючі могли прийти, от тоді і картинка реальна видна буде. Хоча на такий захід наша міська влада тупо не прийде - "очко жим-жим"! То ж і яєчком, чи помідоркою, а то й стільцем від вдячних жителів міста прилетіти може... А от тоді вже можна з спокійною душею вимагати всією громадою аж до відставки таких "обранців", які замість представляти інтереси громади, підставляють громаду через свої сварки з сільською владою. Для чого їх обирали* Чи може в передвиборних обіцянках була згадка про "кастрацію" маршрутів? Була б - отримали б по 1%!  Не тільки жителям сіл ті маршрути зручні, жителі міста теж туди їздять... І якщо місто проковтне - "пакращення" будуть продовжуватися, креативу на тему "як наср@ти на думку людей" (добре, що не буквально на голову поки що) у них вистачить на 100 років вперед! А що, Майдан пройшов, вибори пройшли, вхопили Бога за бороду, народ тихенько гнеться, терпить, вперед, "пакращим" все! А потім вони ж будуть нити про нерентабельні маршрути. КОМУ нафіг потрібна буде 22, яка по суті стане тим самим (за винятком вул. Чернишевського), що й 47, і, з натяжкою, 3-ка? Хто їде, скажімо з Соборності чи Перемоги на Ковельську, йому всерівно, в що сісти - 3, 22, 47 (ну, їде довше трохи, але в дощ, мороз то не критично).. Потім їх стане менше, ходити почнуть, як 1-ка, до 21, ЖОДЕН бізнес не буде працювати в збиток собі, як би йому і людей шкода не було, а далі - живеш на Ковельській, не маєш на таксі - СИДИ ВДОМА, ХОЛОП! Ото "оптимізація", браво, міськрада, ви генії! І ще - КУДИ йдуть податки від тих первізників? В МІСТО? Реально цирк, є бізнес, платить в казну міста, ми його зруйнуєм, перестане платити, будем сидіти горді, зате без бабла! Рубають гілку, на якій сидять... Коли вже таблички на барах, ресторанах і т.д. "тільки для прописаних в Луцьку" з'являться? А то до того йде...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Такими методами вони не приєднають села, вони підштовхнуть до неприєднання З ПРИНЦИПУ! Самий класний вихід з тої ситуації - а давайте петицію напишемо - ЗАБОРОНИТИ чиновникам міськради добиратися на роботу і з роботи власними авто хоча б на місяць (а в ідеалі і службові забрати на той місяць), хай поїздять громадським транспортом, як ті, хто їх обрали, відразу по іншому мислити стануть. Ну, і в порядку "жесті, як вона єтсть" - ЩО є в селі - правильно, гній. По підводі з кожного села на сходи міськради виділити не тяжко.... Тяжко буде прибирати!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

@AgentSmith13 не розписуйся за всіх по собі, чи лише по тих, хто їздить маршрутками з села в місто. Якщо на те пішло, то питання приєднання тої чи іншої сільради до міста будуть вирішувати ну точно не ті, хто маршрутками їздить. Я це кажу не тому, що мені це подобається, а тому що це - реальність.

 

І давай про маршрутки в "маршрутках", ок? Маю на увазі суперечки і аргументи про конкретні маршрути, як ти описав в "многабуквах".

В цій темі достатньо загального аргументу типу "міськрада забрала міські маршрутки з передмістя"

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

"Страсті" від VipVolyn: Дачне хоче об’єднатися з луцьком? Чи «укроп» хоче виборів у луцьку? 

(Заголовок в репості від Волиньпосту: "Як позбутися чинного мера? Схема від УКРОПу")

Цитувати

12.09.2016

стаття (многабукаф) 

Після тривалих перемовин обласний центр Волині знайшов партнера у вигляді Прилуцької сільської ради. Це вигідно і для міста, і для села як у плані спільних проектів, так і в довгостроковій перспективі ймовірного об’єднання. Співпраця Луцька з Прилуцьким – здавалося б, вирішене питання. А втім, ще є чимало діячів, які готові навіть таку ініціативу використати у своїх – політичних – цілях.

Ще два роки тому в Україні заговорили про адміністративно-територіальну реформу та об’єднання громад. Не лишилася осторонь і Волинь: тут сформували перспективний план об’єднання і почали працювати в напрямку його реалізації.

Якщо з селами справа йшла більш-менш успішно, то обласний центр пас задніх. У 2015 році Луцька міська рада вирішила звернутися до навколишніх сіл із пропозицією приєднання до міста. Втім, звідусіль надходили відмови. Сільські ради вважали за краще об’єднуватися між собою, а не ставати територією обласного центру. Не переконала їх навіть перспектива «міських» ремонтованих доріг та інші інфраструктурні блага.

Позитивні зрушення відбулися аж у серпні 2016 року. 14 серпня на загальних зборах актив села Прилуцьке вирішив співпрацювати з Луцькою міською радою. На цей час не йдеться про об’єднання, а лише про співпрацю – спільні проекти, інфраструктуру тощо. Сільські діти зможуть ходити до луцьких садочків та шкіл, а місто у перспективі матиме можливість звести житловий мікрорайон на території сільради.

Згідно з законодавством, згоду на співпрацю повинні ухвалити обидві ради: Луцька міська та Прилуцька сільська.

Хоча проект рішення і викликав чимало дискусій серед депутатів Луцькради, втім, сумнівів не виникло ні в кого: для міста така співпраця необхідна. Відтак, обранці громади одноголосно підтримали проект рішення. Цікаво, що «за» висловилася і опозиційна до міського голови фракція «УКРОП».

Вони пізно зрозуміли, який бонус їм може дати об’єднання. Тому й на сесії Луцької міської ради проголосували за співпрацю з Прилуцьким. Але вже за день–другий збагнули і почали виправляти фатальну стратегічну помилку. Бо ж на кону – можливість провести в Луцьку вибори.

Так, 7 вересня у Прилуцькій сільській раді теж відбулася сесія. Власне, питання вирішувалося те ж – згода на співпрацю з обласним центром. На сесію прибула й делегація з Луцька на чолі з міським головою Миколою Романюком та його заступником Сергієм Григоренком. Завітали сюди й інші гості – депутат обласної ради від «УКРОПу» Олександр Омельчук та голова Ківерцівської районної ради, теж укропівець, Григорій Недопад. Але приїхали вони не порадіти співпраці, а з новою нежданою пропозицією – об’єднання.

Але позачергова сесія – не все, що відбувалося того дня у Прилуцькому. Бо в село прибули ще одні візитери – голова фракції УКРОП у Луцькраді Ігор Поліщук, його однопартієць, депутат Микита Рабан та депутат від «Батьківщини» Григорій Пустовіт. І нібито немає тут нічого надзвичайного – то ж їхній час – але мета візиту та ж, що й у колег з району й області – об’єднання.

«Ми справді більшістю голосів проголосували за те, щоб співпрацювати з Луцьком. А депутати міської ради висловилися одноголосно. І мені, наприклад, невідома причина поведінки тих людей, які були присутні. Ми їх не запрошували, вони самі приїхали, бо якось дізналися (чи на сайт зайшли, чи як). Приїхали і, так би мовити, пробували розкачати ситуацію, змінити її в іншу сторону. А простіше кажучи – посміятися над сільським головою і депутатами. Бо іншої причини я не бачу, чого було бігти сюди до нас раптово. Якщо 14 серпня, коли в нас була зустріч у Будинку культури в Прилуцькому з міським головою і заступниками, все було тихо, то зараз, чогось прибігли й почали такий незрозумілий для мене рух», – розповідає Прилуцький сільський голова Валентин Арчибасов.

До слова, візит стількох осіб, а ще й представників районної й обласної влади, здивував місцевих посадовців, адже до того районні владці такого інтересу до села не виявляли.

«Наприклад, зі сторони району, обласних депутатів, наша сільська рада підтримки жодної не мала. Хіба моральну. Ми неодноразово зверталися про виділення коштів на капітальний ремонт вулиці Богуна (колишньої Радянської). І все обіцянки, обіцянки, обіцянки. А тут прибігли. Так само голова Ківерцівського району. Як ми починали роботу, планували використання коштів, тільки обіцянки були. Як тільки почали писати листи, пішли відмови. А, чогось, раптом прибігли і почали вказувати нам, як і що робити. От мені це дивно», – каже сільський голова.

Але нічого дивного насправді немає, бо ж об’єднання хоча б одного села з Луцьком – це можливість провести дострокові вибори в обласному центрі, а отже – шанс для «УКРОПу» взяти реванш за програш у мерській гонці.

«Ні на перемовинах, ні на громадському обговоренні в Прилуцькому, ні на сесії Луцької міської ради не йшлося про об’єднання. Йшлося про те, що ми зараз співпрацюємо, але, безумовно, в перспективі, через три-чотири роки, говоримо про об’єднання. А зараз, щоб звикнути один до одного, краще притертися, сесія міської ради дала міському голові повноваження говорити про співробітництво. Тому мені дивно, і досить штучно виникла ця тема, несподівано. Тому що це серйозне рішення – об’єднання. І якщо вже про нього говорити, треба рахувати бюджет, проводити широкі громадські слухання, на сесії про це говорити. А тут питання виникло штучно і несподівано. І в мене є обґрунтована підозра, що це може бути технологія для проведення виборів в Луцьку», – вважає заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко.

До слова, ця схема хоча й передбачає тривалу процедуру, але цілком реальна.

Директор офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархом’юк розповідає, що спершу ініціативу про об’єднання має виявити міська рада, потому – за згоди селян – відповідне рішення повинна ухвалити сільська рада. Далі робоча група має напрацювати проект рішення, який теж затверджують сесії обох рад. Документи подають в облдержадміністрацію, яка вивчає їх і надає свої висновки. Якщо вони позитивні, документи проходять третю сесію міської і сільської рад, після чого керівники населених пунктів подають в ОДА офіційне клопотання. Адміністрація, своєю чергою, скеровує його до Центральної виборчої комісії, яка й ухвалює рішення про волевиявлення у новоствореній громаді.

І можна це було би списати на здогадки-вигадки журналістів, які шукають кістку в молоці, якби не свіжий прес-реліз – щодо зборів стосовно процесів децентралізації в селі Дачне Ківерцівського району. Прес-реліз (а отже, й акценти) волинського «УКРОПу» подаємо скорочено, але без змін:

«У селі Дачне 11 вересня, відбулися збори місцевих жителів. Головна тема – співпраця, а у подальшому об’єднання із громадою Луцька. Зустріч селян із представниками влади та депутатами видалась жвавою, а подекуди навіть емоційною.

Як відомо, Прилуцька сільська рада, до якої входить і Дачне, має намір підписати договір про співпрацю з Луцькою міською радою на підставі Закону України «Про співробітництво територіальних громад». Цей закон прийнятий в рамках реформи місцевого самоврядування.

Голова Ківерцівської районної ради, депутат райради від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Григорій Недопад зазначив, що до 2018 року уряд планує завершити процес об’єднання, і якщо цього не зробити добровільно зараз, то після 1 січня 2018 року об’єднання відбудеться вже у примусовому порядку. Депутат Волинської обласної ради (фракція «УКРОП») Олександр Омельчук додав, що в такому разі не варто гаяти час, а краще використати можливість співпраці з містом, отримавши від нього обіцяне.

«Згідно із перспективними планами, які днями розглядала Волинська обласна рада, де-факто Прилуцька сільська рада вже відділена від Ківерцівського району. Це рішення Кабміну», – повідомив селянам Григорій Недопад, чим викликав бурю емоцій серед місцевих жителів.

Тому, зі слів Недопада, не варто підписувати договір про співпрацю, краще відразу вести мову про об’єднання, якого не минути.

Думку голови Ківерцівської райради підхопив депутат Луцької міської ради, голова фракції «УКРОП» Ігор Поліщук, розповівши мешканцям Дачного про переваги об’єднання із Луцьком.

«В Україні вже нараховується 156 об’єднаних громад, на які цього року із державного бюджету виділено мільярд гривень субвенції на інфраструктуру. Ще один плюс. У вас є землі запасу, якими зараз розпоряджається Волинська ОДА. За умови створення об’єднаної громади цими землями розпоряджатиметесь ви», – сказав Ігор Поліщук.

Також він поцікавився у секретаря Прилуцької сільради Галини Попович, яким є бюджет розвитку сільської ради. Секретар назвала суму близько двох мільйонів гривень.

«У Луцьку бюджет розвитку становить 240 мільйонів гривень. За результатами першого півріччя, бюджет перевиконаний на 44 мільйони гривень. Зрозуміло, що за умови створення територіальної об’єднаної громади, частина цих коштів буде надходити і в села Прилуцької сільради», – наголосив Ігор Поліщук.

Вислухавши усі «за» та «проти», селянам роздали анкети із опитуванням. Пропонувалося чотири пункти: «співпраця із Луцькою міською радою», «об’єднання із Луцькою міською радою», «об’єднання з іншою радою» та «не підтримую жодного пункту».

Опитування нині проводять і в Прилуцькому. Після візиту луцьких депутатів заворушилися й місцеві обранці.

«Розбудили трохи людей, вони стали активнішими. Зараз йде повним ходом опитування населення. Ведуть соціологічне опитування: чи за співпрацю, чи за об’єднання, з якою громадою об’єднання. Ходять по людях, цікавляться їх думкою», – розповів сільський голова.

Проте, що би там не «напитали» обранці, є ще й юридичний бік питання.

«По-перше, ні збори селян, ні сесія в Прилуцькому, ні сесія Луцької міської ради офіційно про це не заявляли на сьогоднішній день. Тобто з якої підстави можна про це говорити? По-друге, те, що ми проводимо зараз співробітництво, не заважає нам поступово обговорювати об’єднання. По-третє, юридично ми не можемо зараз говорити про об’єднання, тому що чинне рішення Прилуцької сільської ради ще минулого скликання про об’єднання з Липинами. Так, вони зараз фактично від нього відмовилися, Липини пішли в інші об’єднання, але юридично воно є чинним. Тобто ще є маса насправді питань. Об’єднання – це не такий простий процес, йому передує тривале обговорення і тривалі розрахунки. А коли питання так виникає, є підозра, чи це не якась політична технологія, щоб провести швидше в Луцьку вибори», – підкреслив Сергій Григоренко.

Сам же лідер фракції УКРОП у міській раді Ігор Поліщук наводить ті ж аргументи, що й на зборах у Дачному.

«Я вважаю, що краще зробити об’єднання, а не співпрацювати. Це набагато більше перспектив дає. В державному бюджеті передбачено субвенцію на розвиток інфраструктури. У цьому році це був один мільярд гривень. Я думаю, в подальшому ця сума буде збільшуватися. Тобто об’єднана територіальна громада отримає додаткові кошти з бюджету. Окрім того, в випадку об’єднання землі, які зараз не належать до населених пунктів і якими розпоряджається Волинська обласна державна адміністрація, якщо буде прийнятий відповідний законопроект, ними буде розпоряджатися також ця об’єднана територіальна громада. Тобто співпраця – це такі відносини дуже розмиті, на мою думку, і поки що немає цього договору, а об’єднання дає плюси для обох сторін: і для Прилуцької сільської ради, і для Луцької міської ради», – каже він.

Натомість щодо виборів депутат нічого не стверджує. «Я не знаю щодо виборів через те, що вони стосуються і мене в тому числі, і всіх депутатів, і міського голови», – зауважив він.

Зрештою, процес налагодження співпраці офіційно стартував із ухваленням відповідних рішень обома радами. На черзі – розробка договору, де сторони задекларують зобов’язання та очікування. Хтозна, можливо, й справді через кілька років луцькі маршрутки їздитимуть у мікрорайон «Прилуцький» обласного центру, а вулиці села стануть проспектами міста.

А втім, переконані, що об’єднання – це перш за все добровільний процес, який повинен відбуватися поступово і за взаємною згодою, а не ставати розмінною монетою в політичних іграх чи приводом для організації позачергових виборів.

Владислава ЖОРНЯК

Hide  

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 місяця потому...

Думаю, має відношення до цієї теми

Підгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізацію

Цитувати

Депутати Підгайцівської сільської ради одноголосно підтримали рішення про співпрацю з Луцьком, тепер – справа за обранцями міської громади.
Про це стало відомо у четвер, 8 грудня, під час позачергової сесії Підгайцівської сільської ради.
   Підгайцівські депутати погодились на співпрацю з Луцьком до 2020 року. У відповідь місто обіцяє продовжити міський маршрут №30 (вже з наступного тижня), пустити сільських дітей до луцьких садочків. 
   Можливе також придбання кількох тролейбусів з запасом ходу на 5-6 кілометрів без підключення до мережі, які їздитимуть до Підгаєць. Транспорт куплять у разі виділення місту кредиту Європейським інвестиційним банком.

Також після підписання договору про співпрацю, зі слів заступника Луцького міського голови Сергія Григоренка, можна говорити про обслуговування селян в міських поліклініках, облаштування освітлення, вивезення сміття на полігон у Брище, а також відкриття місцевої філії луцького ЦНАПу тощо.
   В свою чергу мешканці Підгаєць просять допомогти з підключенням каналізації. У відповідь чиновник зауважив, що над цим варто подумати, зокрема можна підключити сільську каналізацію до міської.
   Посадовець наголосив на тому, що об’єднання громад поки непотрібне ні місту, ні селу, мовляв потрібен час, аби обидві сторони зрозуміли, що дає їм ця співпраця, чи приносить вона користь.

 Підгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізацію

Сергій Григоренко, заступник Луцького міського голови з питань діяльності виконавчих органів Луцької міської ради.


Наразі для підписання договору про співпрацю питання потрібно обговорити на двох сесіях міської ради, а також напрацювати його умови.

   «Нас цікавить перспектива розвитку міста, зокрема за рахунок вільних земельних ділянок, але це лише за взаємної згоди. Якщо людям сподобається ціна, яку ми запропонуємо за паї, нас цікавить така співпраця. Але насильно ніхто паї не може і не буде забирати. Також нас цікавить питання можливого будівництва об’їзної дороги», - наголосив Сергій Григоренко.

   Підгайцівський сільський голова Юрій Семенюк також наголосив, що село насамперед хоче повернути ті зручності, яке мало донедавна, зокрема маршрутки.

Підгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізацію

Юрій Семенюк, голова Підгайцівської сільської ради

 

«В нашій ситуації – це єдиний вихід», - підкреслив очільник Підгаєць.

Підгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізацію

   Зрештою, присутні депутати погодились з тим, що співпраця з містом може піти на користь сільським мешканцям. Втім, так само одностайно вони погодились і з тим, що об’єднання з Луцьком наразі непотрібне.

Підгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізацію

Підгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізаціюПідгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізаціюПідгайці погодились на співпрацю з Луцьком: місто обіцяє маршрутку, садочки та каналізацію

Цитувати

Заступник міського голови розповів, що для жителів Підгайцівської сільської ради, до якої входять села — Підгайці, Крупа, Струмівка, будуть, в разі співпраці з Луцьком, значні переваги, адже це розвиток інфраструктури, діти зможуть ставати в чергу в ДНЗ на рівні з лучанами. Також є перспектива відкриття філії луцького ЦНАПу, де надаватимуться всі види послуг, також вирішуватимуться питання медицини. В свою чергу місто цікавить перспектива будівництва окружної дороги навколо обласного центру та можливість будівництва комерційних і житлових об'єктів.

(цитата з Волиньньюзу)

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 місяця потому...

Луцьк зможе приєднувати села без перевиборів

Цитувати

Волинський нардеп розповів, що парламент надав можливість міським радам приєднувати до себе сільські ради без проведення нових виборів. Про це Ігор Гузь написав у Фейсбуці.
«Вчора прийнявши закон №4772, парламент надав можливість міським радам створювати ОТГ, доєднавши до себе сільські ради, які межують з містом без проведення нових виборів, а всього-на -всього за згодою відповідної сільської ради», - написав Гузь.
Тож після об'єднання сільські голови відповідно стають старостами і членами виконкому. А вже на наступних місцевих виборах і в цих селах будуть відбуватися вибори за загальними підставами.
«Тобто якщо для прикладу Маяківська ОТГ чи наприклад Підгайцівська чи Липинська сільські ради захочуть об'єднатися з Луцьком то фактично для цього потрібна лише згода депутатів сільських рад та погодження депутатів Луцькради», - зазначив нардеп.
І додав:
«Думаю назабаром ситуація з об'єднанням навколо обласного центру та інших міст піде семимильними кроками. Буде цікаво».

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 6 місяців потому...

Прилуцьке хоче приєднатися з Луцьком

Цитувати
Сьогодні, 16:55
Прилуцька сільрада хоче приєднатися до Луцька.
Про це стало відомо 1 вересня під час громадського обговорення питання.
Селяни цікавились, чи будуть ремонтувати дороги після об'єднання, надавати медичні та освітні послуги. 
"Я не відкидаю можливість об'єднання з Луцьком, хоча я житель Ківерець. Але ми не можемо вирішити питання, наприклад, добудови школи. Тільки відписки дають", - заявив голова Прилуцької сільради Валентин Арчибасов.
За словами депутата Павла Данильчука, об'єднання допоможе сільраді "піднятися на ноги".
"Боратин, Княгининок були багатими? Вони стороняться Луцька і потихеньку земельку дерибанять. Треба розуміти, що йде процес добровільного об'єднання. Коли він завершиться і хтось не визначиться, то Президент об'єднає всіх кого треба і не треба", - зазначив він.
Депутат додав, що Луцьк із 200 тис. населення менше за площею, аніж Ковель, і більше перспектив для розвитку немає. 
Громада натомість отримає кошти на розвиток.
У підсумку присутні на обговоренні вирішили, що Прилуцька сільрада має приєднатись до Луцька. За - 53, проти - 0, утримались - 12.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В ст. 143 Конституції України окреслено повноваження територіальних громад в Україні.

Зокрема, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з Постановою “Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні” від 17.12.2003 року до компетенції зборів належить (Ст. 6 Положення, п. 6) обрання громадських комітетів і рад самоврядування. Також, згідно зі ст. 6 Європейської хартії місцевого самоврядування територіальні громади мають можливість визначати свої власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління.

У сучасній Україні функції та повноваження територіальних громад у нелегітимний спосіб перебрали на себе місцеві ради та виконкоми. Як результат – відсутність будь-якого ефективного контролю їхньої діяльності з боку територіальних громад. А це тягне за собою розквіт корупції у всіх можливих її проявах.

Створення територіальних громад як юридичних осіб публічного права дозволяє територіальним громадам повернути собі функції та повноваження, передбачені Конституцією України.
 

Аж надто вільне трактування Верховною Радою норм Конституції України призвело до появи у Законі про місцеве самоврядування положення про те, що всупереч зазначеному вище статусу територіальної громади, згідно зі статтею 16 закону про місцеве самоврядування право суб’єкта комунальної власності від громади передано відповідній раді. Тобто Україну рішенням депутатів знову трансформовано з держави громад – власників у державу рад – власників.

В зв’язку з цим стає зрозумілим, що майно територіальних громад згідно з Конституцією України, а саме жителів села, селища, міста, передається (в явно незаконний спосіб) не так званій ОТГ (об’єднаній територіальній громаді), а саме раді цієї ОТГ, яка і буде визначати фактично долю земельних ділянок, водних об’єктів, комунальних будівель, тощо, тобто володіти, розпоряджатися та користуватися.

В умовах відсутності визначеної законодавством процедури місцевого референдуму, повального заперечення по території України органами юстиції права загальних зборів приймати зобов’язуюче рішення всупереч Положенню про збори громадян за місцем проживання ще від 1993 року, профанації ідеї громадських слухань як таких. Тобто громаду як жителів та співвласників позбавлено суб’єктності. Це, по суті, є формуванням чергового механізму узурпації влади на користь політичної номенклатури та руйнує конституційні основи самої держави.

В зв’язку із зазначеним ще раз наголошуємо на неєвропейськості та неконституційності таких об’єднавчих процесів та явній суперечності такої «реформи» національним інтересам України.

Тепер про створення ОБ'ЄДНАНИХ територіальних громад.

Нема такої цивільно-праової одиниці в українському адім.-тер. устрої як об'єднана територіальна громада.

НЕМАЄ!!!!!

Жоден службовець не дає офіційної відповіді на питання: "Який цивільно-процесуальний статус територіальної громади? І що вона собою являє? Де визначення цієї одиниці, чим вона офіційно володіє і на якій підставі?"

Згідно Конституції України власником комунального майна є ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ.
Такого суб'єкта комунальної власності як "об'єднана територіальна громада" - НЕ ІСНУЄ!

То кому належатиме комунальна власність після об'єднання?
А невідомо!
Тому красти її владці зможуть ще з більшим азартом! І безкарно!
Для чого ця псевдореформа і проводиться!


 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Враховуючи гарантоване Конституцією України, Законом про місцеве самоврядування, Європейською хартією місцевого самоврядування право територіальної громади на місцевий референдум, той факт, що місцевий референдум є звичайною практикою держав – сусідів, зокрема Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Словенії і у всіх цих державах є необхідним інструментом при здійсненні об’єднань територіальних громад, вважається за необхідне
– невідкладне прийняття Закону України про місцевий референдум
– врахування практики зазначених держав при розгляді зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів.
Подальше ігнорування в Україні цього інструменту безпосереднього вирішення громадою питань місцевого значення, зокрема питань про дострокове припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті рад (у містах з районним поділом), сільських, селищних, міських голів; розміщення екологічно шкідливих виробництв та полігонів зберігання твердих побутових відходів, тощо, вважається свідомим ігноруванням європейської практики місцевого самоврядування.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 місяць потому...

Прилуцька сільрада об’єднується з Луцьком

Спойлер

29 вересень, 16:10

Депутати Прилуцької сільської ради прийняли рішення про початок процесу об’єднання з Луцьком.

Про це стало відомо під час сесії Прилуцької сільської ради у п’ятницю, 29 вересня.

Депутат Валентин Матящук нагадав, що у селі нещодавно провели громадські обговорення про об'єднання з Луцьком.

«Люди проголосували за об’єднання. Проти не було жодного. Людей, на жаль, було мало. Депутати вивчали громадську думку і голосів проти було в меншості. Були збори в Прилуцькому біля школи, де 11 із 12 було «за». Ми знаємо думку людей. Нас вибирали люди і ми повинні голосувати так, як того хочуть люди», - сказав він.

Голова сільради Валентин Арчибасов зазначив, що традиційно на громадські обговорення традиційно збирається мало людей:

«Рахую, що робота була проведена, що думка була вивчена в певній мірі, хоча різниться».

Політолог Валентин Малиновський розповів, що це не останнє голосування для депутатів Прилуцького.

«Якщо ви проголосовуєте, то створюється робоча група. Далі вона напрацьовує проект рішення і напрацьовує план заходів. Потім ви проводите громадське обговорення. Опісля – збираєтесь і затверджуєте його результати. Далі рішення приймає Луцькрада і ОДА. Після позитивного висновку знову ви збираєтесь. Не думайте, що сьогодні остаточне рішення. Я закликаю не припиняти цей процес. У вас буде можливість вийти з процесу, якщо якісь умови не виконають», - наголосив він.

Жителька Прилуцька Галина повідомила, що при «вивченні громадської думки» люди від «УКРОПу» ходили і записували лише тих, хто хотів об’єднання.

«Коли був голова Романюк, то ми підписували договір. У нас мали зробити ЦНАП, дорогу, садочок. Дорога досі не зроблена, там ще кіт не валявся. Ті гроші, які були виділені, просто полетять? Потім скажуть, що нас їх дали, а ми не використали. Ми об’єднаємося, але дайте нам час, покажіть, що ви хоч щось зробили. Чого ви так плюєте в душу, обіцяєте і нічого не робите?» - обурилась волинянка.

Депутат Анна Мовяк зуважила, що були певні помилки в документах, тому дорогу досі не зробили.

Натомість Валентин Арчибасов сказав, що тендер на будівництво дороги у селі відбувся, а підрядник сказав, що не розпочне роботи без дозволу.

«Депутати думають, що вони позичили очі в Сірка, кинули кістку і ми одразу побіжимо об’єднуватись? Нічого не зроблено, умови не виконані! Депутати не підтримують голову сільради. Я сама голосувала взагалі за «УКРОП», але зрозуміла, що пішла не тим шляхом», - наголосила мешканка Прилуцька Ганна Гонта.

«До Прилуцької сільради входять чотири села. Процес об’єднання неминучий, бо коли ми будемо тратити кошти з держбюджету і вони всі підуть лише в наше село, то, звісно, ми будемо в шоколаді. А що робити іншим? Ми відхилили об’єднання з Липинською сільрадою, бо жителям не підходило. Відхилили і пропозиції Ківерець та Жидичина. Через два роки нас приєднають примусово і наших інтересів ніхто питати не буде. Якщо ми підтримаємо звернення, то це не означає, що депутати складуть свої повноваження. Буде обговорення. не можна закидати те, що депутати не підтримують голову», - відповіла депутат Людмила Гмитронь.

Голова Прилуцької сільради заявив, що об'єднання з Луцьком прискорюють, бо це – політичне рішення:

«Тут кожен день приходять люди за довідками і кажуть не поспішати».

У підсумку депутати 8 з 12 депутатів Прилуцької сільської ради проголосували «за» об’єднання з Луцьком. Ще четверо обранців громади утримались, голова сільради проголосував проти.

 

Сільський голова Прилуцького наклав вето на об’єднання з Луцьком

Спойлер

05 жовтень

Прилуцький сільський голова Валентин Арчибасов наклав вето на рішення депутатів сільради про об’єднання з Луцьком.

За словами Валентина Арчибасова, він скористався правом накласти вето через те, що Луцька міська рада не виконала умов підписаних раніше договорів.

«Це договори, які стосуються капремонту і проектування. Ми отримали кошти від Луцької міськради на капітальний ремонт вулиць Наливайка і Богуна, але вона досі не відремонтована. Ми не отримали кошти на проектування вулиці Соборності, яка йде до Сапогова», - розповів він.

Також за умовами договору мали виконати модернізацію каналізаційного колектора, проте «Луцькводоканал» лише провів огляд його стану і це питання «зависло».

Валентин Арчибасов зазначив, що після того, як кімнату Будинку культури відремонтували під філію Луцького ЦНАПУ, подальших дій від міської ради не було:

«Там не завезена техніка, не стоять столи для роботи».

Голова Прилуцької сільради обурився, що маршрут №19, який раніше їздив через село чотири рази, тепер проїжджає лише один.

«Знаю, що вулиця Наливайка 300 метрів не проїзна, але ж це не від Прилуцької сільради залежить те, щоб хоча б раз в місяць її про грейдерувати», - сказав він.

Окрім того, можливі надходження до бюджету сільради у 2018 році від продажу земель будуть чималими, однак після об’єднання громада не зможе повністю розпоряджатися грішми, адже Луцькрада матиме право скасовувати певні рішення.

Забули й депутати міськради про будівництво дитячого садочка в Дачному, котрий мали звести до 2020 року. Нині готова проектна документація, пройдена експертиза, є земельна ділянка, але будівництво так і не розпочали:

«Ми у 2017 році накопичували кошти на спів фінансування. Подали на конкурс проектів, але він не пройшов, бо вартував 20 млн грн. Так вийшло, що ми не отримали підтримки».

Насамкінець Валентин Арчибасов додав, що об’єднання з Луцьком можливе, але лише тоді, коли місто виконає умови договорів.

«Не треба спішити на об’єднання з громадою Луцька. Нехай керівники покажуть свої наміри, доведуть їх до кінця і тоді ми зможемо говорити про об’єднання. Мене обурює такий тиск фахівців, наприклад, Малиновського, який розказував, що до кінця року можна об’єднати наші громади. Хоча це можливо тільки після виконання всіх умов договорів», - наголосив він.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 3 місяця потому...
Цитувати

Луцьк може розширити свої межі за рахунок приєднання навколишніх сіл і громад не раніше 2020 року.

До цього часу усі сторони мають показати своє вза`ємне бажання об’єднання. Наразі робота зайшла у ступор, переконані у волинському центрі розвитку урядування.

У кожної навколишньої громади − свої невирішені проблеми: дороги, маршрутки, відсутність закладів дошкільної освіти, амбулаторій. Раніше їх вирішували, зараз, кажуть представники цих громад − ні.

Голова ОДА, запевнив сільських голів, що деякі з їхніх вимог обласна влада реалізує за два роки. Зокрема, зроблять об’їздну навколо Луцька, що суттєво покращить інфраструктуру навколишніх сіл. Також заплановані гроші на дитячий садочок в Дачному.

Представники Волинського центру розвитку урядування переконані, що через відсутність діалогу між нинішньою міською владою і громадами Луцьк втратив цілий рік, який можна було використати на посилення співпраці. Аби не прогавити і 2018-ий, громадські діячі напрацюють рекомендації для муніципалітету.

Спойлер

 

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 8 місяців потому...

Прилуцьке таки приєднають до Луцька.

Цитувати

Попри спротив Прилуцького сільського голови, мешканця Ківерців Валентина Арчибасова, населені пункти Прилуцької сільської ради увійдуть до складу Луцької об’єднаної територіальної громади (ОТГ). Про це стало відомо з рішення Волинської обласної ради, ухваленого на сесії 26 вересня.

Нагадаємо, 29 вересня 2017 року депутати Прилуцької сільської ради проголосували за об'єднання із Луцьком. Проте сільський голова Валентин Арчибасов наклав вето на це рішення.
9 березня депутати Прилуцької сільради дали знову згоду на об′єднання. Проте сільський голова зупинив дію рішення «Про надання згоди на добровільне об′єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи» і вніс його на повторний розгляд. Відтак депутати Прилуцької сільської ради не ухвалили рішення про надання згоди на об′єднання з Луцьком.
Однак постійна комісія обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби із злочинністю та корупцією, яку очолює депутат Анатолій Вітів, на засіданні підтримала ініціативу депутатів Прилуцької сільської ради про об’єднання з Луцьком і внесення змін до Перспективного плану формування територій Волинської області.
Зміни продиктовані тим, що на мапі Волині не повинно бути територій, які в перспективі залишилися б поза межами ОТГ. А Прилуцька сільська рада до того була єдиною в Ківерцівському районі, що ні з ким не об’єднувалася, а сама створити ОТГ не спроможна.

На сесії Волинської обласної ради 26 вересня більшістю голосів (43 із 80) депутати підтримали проект рішення Про внесення змін до рішення обласної ради від 25 червня 2015 року № 35/10 «Про схвалення проекту Перспективного плану формування територій громад Волинської області». Відтак на мапі Волині більше не буде «білих плям»: сільських рад, які б надалі залишалися поза межами ОТГ.
На сесії голова облради Ігор Палиця наголосив, що пропозиції до проекту формувалися в облдержадміністрації і вже подані в Центральну виборчу комісію, тому позиції обласної ради при ухваленні рішення є мало визначальними.
Відтак у Перспективному плані формування територій Волинської області Луцьк зобов’яжуть створити ОТГ спільно з Прилуцькою сільською радою.
До речі, з травня цього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який дозволяє містам обласного значення сформувати об’єднану територіальну громаду простішим шляхом, оскільки такі міста, згідно із законом, визнаються спроможною ОТГ. Це відкриває їм можливість формувати громаду із суміжними селами відповідно до Перспективного плану за процедурою приєднання.
Іншими словами, закон дозволяє громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до міст обласного значення, а містам обласного значення згуртувати навколо себе сусідні сільські та селищні ради і стати центром об’єднаної громади без зайвих бюрократичних процедур. Тобто позачергових виборів депутатів і голови ОТГ (у нашому випадку – мера Луцька) у міжвиборчий період проводити не потрібно.
Цікаво, що села Прилуцька сільської ради – це вже всі населені пункти, на приєднання яких може розраховувати Луцьк. Інші приміські села «розібрали» собі інші ОТГ. Так, згідно з внесеними змінами до Перспективного плану, біля Луцька утворять Липинську сільську ОТГ (до неї увійдуть села Липинської сільради Луцького району, Борохівська, Дернівська і Звірівська сільради Ківерцівського району), Підгайцівську сільську ОТГ (із сіл Підгайцівської, Лищенської, Піддубцівської і Романівської сільрад), Гіркополонківську сільську ОТГ (із сіл Гіркополонківської, Ратнівської, Лаврівської, Коршівської, Баківцівської, Радомишльської, Чаруківської сільрад).
Ще раніше були створені Княгининівська, Жидичинська і Заборольська ОТГ, у яких 29 жовтня 2017 року відбулися вибори голів і депутатів, і скоро буде рік, як вони працюють.

Святослав ЛЕСЮК

Довідково. До складу Прилуцької сільської ради входять села Прилуцьке, Дачне, Сапогове, Жабка. Станом на 14 лютого 2017 року населення Прилуцької сільської ради становило 3 730 осіб, загальна площа території – 31,877 квадратного кілометра.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 9 місяців потому...

Село Прилуцьке вирішило приєднатися до Луцька

Цитувати

Депутати Прилуцької сільської ради проголосували за приєднання до Луцька.
Це сталося сьогодні, 15 липня. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад.
Село Прилуцьке стає Луцьком! Сьогодні 10 з 15 депутатів підтримали приєднання”, — йдеться у дописі.

 

«Усе лише розпочинається в черговий раз», – експерт про рішення Прилуцького приєднатися до Луцька

Цитувати

Депутати розпочали з початку процес приєднання села Прилуцьке до Луцька.
"Змушений внести корективи у поширену інформацію щодо сьогоднішнього рішення Прилуцької сільської ради, яка згідно з перспективним планом входить до Луцької ОТГ", – написав у фейсбуці Валентин Малиновський, експерт з питань децентралізації та юридичних питань в Асоціації міст України.
Нагадаємо, 15 липня депутати Прилуцької сільської ради проголосували за приєднання до Луцька.
У зв'язку із багаторазовими вето сільського голови депутати розпочали із самого початку процес приєднання до Луцька. Отже, 10 депутатів проголосували за:
1) Про ініціювання пропозиції щодо добровільного приєднання територіальної громади Прилуцької сільської ради до територіальної громади м. Луцька;
2) Затвердження порядку проведення громадського обговорення з питань добровільного приєднання до територіальної громади міста обласного значення Луцька.
"Так що все лише розпочинається в черговий раз..." – зазначив експерт.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Жителі сіл Жабка та Дачне захотіли приєднатися до Луцька

Цитувати

Жителі сіл Жабка та Дачне Ківерцівського району під час громадських слухань проголосували за приєднання до Луцька.
Слухання відбулися сьогодні, 27 липня.
Громадяни проголосували за приєднання їхніх населених пунктів до міста Луцька. Зауважимо, відповідно до процедури, ще мають відбутися засідання Луцької міської ради та Прилуцької сільської ради. Після чого звернення буде направлене у Волинську облдержадміністрацію.
Зазначимо, голова Прилуцької сільради Валентин Арчибасов активно неодноразово блокував рішення депутатів про об’єднання.
Села, що входять до Прилуцької сільської ради, мусять приєднатися до Луцька. У цьому випадку вони отримають державну субвенцію на інфраструктурний розвиток. Коли ж цього не сталося б, то приєднання відбулося б «примусово», в рамках реформи, і тоді грошей від держави громада не отримала б.

Нагадаємо, 15 липня депутати Прилуцької сільської ради проголосували за приєднання до Луцька. 29 вересня 2017 депутати сільської ради проголосували за відповідне рішення, проте на нього наклав вето голова сільради Валентин Арчибасов, що спричинило розкол в раді.
У зв’язку з неправомірними діями голови сільської ради Прилуцького в січні 2018 року депутати подали заяви в прокуратуру, поліцію та облраду. Йшлося, наприклад, про те, що голова Прилуцького не виконував рішень сесій і проводив пленарні засідання без достатньої кількості депутатів.
Варто зазначити, що усі жителі Прилуцької сільської ради отримають усі права, що й лучани.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 2 тижня потому...

Завершився перший етап процесу приєднання Прилуцької сільської ради до міста Луцька

Цитувати

02.08.2019 15:43

Сьогодні успішно завершився перший етап процесу приєднання Прилуцької сільської ради до міста Луцька. Після громадських слухань у селах Прилуцьке, Сапогів, Жабка і Дачне, на яких громада більшістю голосів підтримала приєднання, відбулась сьогоднішня сесія Прилуцької сільської ради. 10 голосів депутатів віддано за приєднання до Луцька. Рішення очікуване, адже люди усвідомлюють, що розвиток громад можливий лише за умови приєднання, що є вигідним як для Луцька, так і для сіл Прилуцької сільської ради. У засіданні сесії взяв участь перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад.

Тепер Прилуцький сільський голова повинен направити пропозицію Луцькій міській раді, а міська рада – прийняти рішення про підтримку приєднання сільської ради. Далі процедура передбачає передачу документів до Волинської ОДА, яка своєю чергою має дати позитивний висновок. Після висновку ОДА на двох сесіях у Луцьку та Прилуцькій сільській раді будуть прийняті остаточні рішання і процес приєднання завершиться. Луцька міська рада збереже свою назву, а Прилуцька сільська рада називатиметься Прилуцьким старостинським округом. Всі села збережуть свою назву, ми станемо однією територією, на якій буде здійснювати управління Луцька міська рада і Луцький міський голова.

Відділ інформаційної роботи міської ради

(777904, 777946, 724727, 720665)

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 місяць потому...

Жителі чотирьох сіл добровільно приєдналися до Луцька

Цитувати

Прилуцька сільська рада Ківерцівського району Волинської області добровільно приєдналася до Луцька.
Про це стало відомо в четвер, 5 вересня, на пленарному засіданні позачергової сесії Луцької міської ради.

У четвер, 5 вересня, під час позачергової сесії обранці громади схвалили проект рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади.
Радник Луцького міського голови Ігор Поліщук сказав, що приєднання Прилуцької ОТГ до Луцька – це хороший приклад для інших ОТГ, які незабаром також захочуть приєднатися до міста.
«Щиро радий, що ми дійшли до цього рішення. Сподіваюся, що ми зможемо утворити одну з небагатьох в Україні міську ОТГ. Я надіюся, що на прикладі гарної співпраці міста і Прилуцької громади – це лише перше приєднання в ланцюжку приєднання ОТГ», – сказав Поліщук.
Так, Прилуцьку сільську раду (села Прилуцьке, Дачне, Жабка, Сапогове) добровільно приєднали до територіальної громади міста Луцька.


Нагадаємо, в липні депутати Прилуцької сільської ради проголосували за приєднання до Луцька.
На початку липня успішно завершився перший етап процесу приєднання Прилуцької сільської ради до міста Луцька.

 

Цитувати

Сьогодні зроблено ще один істотний крок на шляху приєднання Прилуцької сільської ради до Луцька – депутати Луцької міської ради одноголосно схвалили проект рішення про добровільне приєднання територіальної громади Прилуцької сільської ради до територіальної громади міста Луцька. Рухаємось впевнено і поетапно, із дотриманням всіх передбачених законом процедур. Після рішення про згоду на приєднання, що було прийнято на попередній сесії Луцької міської ради, створено робочі групи у Луцьку під моїм керуванням та у селі Прилуцьке, яку очолив сільський голова. Спільно ми напрацьовували комплекс заходів по розвитку наших громад, які будемо застосовувати після приєднання. Сьогодні, відповідно до процедурних вимог, Луцька міська рада прийняла рішення про схвалення проекту рішення про приєднання. Проекти рішень із напрацьованими ініціативами Луцька і Прилуцької сільської ради буде направлено до Києва на експертизу і відповідність Конституції України. Після проходження експертизи в Прилуцькій сільській раді відбуватиметься робота по оформленню архіву всіх існуючих документів, а це досить тривала і кропітка справа. У підсумку, орієнтовно в жовтні-листопаді, Прилуцька сільська рада остаточно стане частиною Луцька. Нагадаю, Луцька міська рада збереже свою назву, а Прилуцька сільська рада називатиметься Прилуцьким старостинським округом. Всі села збережуть свою назву, ми станемо однією територією, на якій буде здійснювати управління Луцька міська рада і Луцький міський голова. Прилуцький старостинський округ теж буде представлений депутатами, яких обере місцева громада, у Луцькій міській раді. Після об’єднання площа Луцька, яка зараз складає 42 км кв, збільшиться ще на 32 км кв.
Серед пріоритетних завдань перспективного плану розвитку громади, що приєднується, на 2020-2024 роки:
- капітальний ремонт дороги Богуна-Наливайка (Прилуцьке);
- середній поточний ремонт дороги С020305 (с. Прилуцьке – с. Сапогове);
- поточний ремонт вулиць Гагаріна, Шевченка, 1 Травня, Дружби (с. Дачне);
- поточний середній ремонт вул. Андрузького (с. Прилуцьке);
- поточний ремонт доріг вул. Лісна, Квітнева, Молодіжна, Залізнична (с. Прилуцьке);
- капітальний ремонт доріг вул. Козацька, Вишнева, Луцька, Березова (с Жабка);
- поточний середній ремонт вулиці Садова (с. Прилуцьке);
- виготовлення проектно-кошторисної документації реконструкції школи в с. Прилуцьке (після збільшення земельної ділянки з 1,7 га до 2,6 га);
- облаштування спортивного майданчика на земельній ділянці у Прилуцькому;
- облаштування нового кладовища (Прилуцьке);
- придбання автобуса для школи (Прилуцьке);
- ремонт ФАПу в селі Дачне;
- завершення будівництва ДНЗ в селі Дачне.
Також планують налагодити транспортне сполучення за наступними маршрутами:
- м. Луцьк – с. Прилуцьке – с. Сапогове (із заїздом в с. Прилуцьке);
- розробити новий маршрут м. Луцьк – с. Прилуцьке – с. Дачне – с. Жабка (без заїзду в с. Прилуцьке).

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 4 тижня потому...

Волинська ОДА погодила приєднання Прилуцького до обласного центру

Цитувати

В облдержадміністрації визнали законним приєднання сіл Прилуцьке, Дачне, Жабка та Сапогове до Луцька.
Про затвердження висновку Волинської обласної державної адміністрації щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад йдеться у розпорядженні тимчасового виконувача обов’язків голови ОДА від 19 вересня.
В облдержадміністрації розглянули проєкти рішень «Про добровільне приєднання територіальної громади до територіальної громади міста обласного значення» щодо добровільного приєднання територіальної громади сіл Прилуцьке, Дачне, Жабка, Сапогове Прилуцької сільської ради Ківерцівського району до територіальної громади міста обласного значення Луцька, подані до облдержадміністрації листом Луцької міської ради від 6 вересня.
Йшлося про рішення Луцької міської ради від 5 вересня «Про схвалення проєкту рішення Луцької міської ради «Про добровільне приєднання територіальної громади до територіальної громади міста обласного значення Луцька» та рішення Прилуцької сільської ради Ківерцівського району від 6 вересня «Про схвалення проєкту рішення Прилуцької сільської ради «Про добровільне приєднання територіальної громади до територіальної громади міста обласного значення Луцька».
За результатами розгляду встановили, що проєкти рішень Луцької міської ради та Прилуцької сільської ради Ківерцівського району «Про добровільне приєднання територіальної громади до територіальної громади міста обласного значення» відповідають вимогам Конституції, законам України та Перспективному плану формування територій громад Волинської області, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...